Звичайна парша

06/01/2019
автор УкрАгро Ресурс

Культура, що уражується: Картопля

Тип збудникаГриб

Назва збудника: Streptomyces scabies Waks. et Henr. (Actinomycetes scabies Grussow)

Хвороба поширена по всіх районах вирощування картоплі. Характерною ознакою парші є утворення на поверхні бульб виразок неправильно округлої форми діаметром від 1 - 2 міліметрів до 1 см.

Крім бульб парша може уражувати також столони та корені.

Звичайна парша має чотири типи: плоска, опукла, глибока та сітчаста.

Плоска парша уражує переважно молоді бульби. Вона пошкоджує тільки шкірку або поверхневий шар перидерми. На бульбах утворюються струпоподібні виразки іржасто-коричневого забарвлення.

Опукла парша проявляється у вигляді опуклих струпів або бородавок. 

Під час збирання картоплі спостерігається глибока парша. При цьому типі на бульбах спостерігаються вдавлені у м'якоть виразки, краї яких  припідняті, а дно має червонуватий або фіолетовий колір.При ураженні сітчастою паршею поверхня бульб стає шорсткою внаслідок утворення неглибоких канавок, які взаємно перетинаються та нагадують сітку.

Збудником звичайної парші є променеві гриби, або актиноміцети. Найбільш поширений Streptomyces scabies Waks. et Henr. (Actinomycetes scabies Grussow).

Патоген - аероб, оптимальна температура для його розвитку - 26 - 27°С.

Актиноміцети, які є збудниками звичайної парші, живуть в ґрунті на органічних рештках.

Більше уражуються бульби на легких і суглинкових ґрунтах із слаболужною реакцією. На ґрунтах із слабо-кислою та кислою реакцією хвороба майже не зустрічається.

Уражені бульби мають непривабливий вигляд, знижуються їх смакові  та товарні якості, зменшується вміст крохмалю. Знижується також і лежкість бульб під час зберігання. Дуже уражені бульби мають знижену схожість, тому непридатні для садіння.

Підвищенню уражуваності бульб сприяє осіннє внесення гною та вапнування ґрунту. Тому гній краще вносити навесні або під попередник, а при потребі вапнування ґрунту вапно слід вносити невеликими порціями по 4 - 5 ц/га та обов'язково після цього навесні додавати підвищені дози мінеральних добрив.

У посушливі роки також спостерігається інтенсивний розвиток парші.

Методи боротьби: сівозміна, удобрення, використання сидератів, що гальмує розвиток парші, протруєння бульб.