Здавна цибулю шалот вважають аристократичною, що приносить насолоду гурманам, оскільки вона соковитіша, м'якша і ароматніша ніж цибуля ріпчаста. Для неї характерний своєрідний специфічний, запашний аромат. Відрізняється ніжним, тонким смаком. Листя у шалот ніжніші, а цибулини, маючи високі смакові властивості, менш гострі, ніж у цибулі ріпчастої. За смаком соковиті луски цибулини солодкі або напівгострі. Багато рецептів французької кухні включають саме шалот, оскільки вона не заглушує тонкого смаку інших продуктів. З дрібних цибулин шалот готують чудові мариновані Пікулі. Шалот багата поживними речовинами. Листя містить багато цукру, вітаміни, мінеральні солі і біологічно активні речовини, завдяки чому воно довго зберігає ніжність, приємний смак і аромат. У цибулинах вміст окремих речовин більший, ніж в листках. Із цукрів у листі міститься дицукрів до 4,2%, моноцукрів 1,1% і сахарози 0,4%, а в цибулинах - до 12,5% дицукрів. Крім вітаміну С, в шалот виявлені вітаміни В1 В2, РР і каротин.
У цибулі шалот є необхідні для людини мінеральні солі калію, кальцію, фосфору, заліза. У ній міститься ряд мікроелементів - нікель, кобальт, хром, ванадій, молібден, титан, кремній і навіть германій. Крім ефірних олій, є фітонциди. Харчова (енергетична) цінність шалот становить, ккал (кДж) на 100 г сирої речовини: зелені 11 - 19 (70-79), цибулин - 33-36 (137-150).
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулі шалот комплексними мікродобривами
№ | Фаза розвитку | Препарат | Норма внесення, л/га(т) | Значення |
1 |
Обробка насіння або цибулин |
«РОСТОК» Макро |
3 |
Поліпшення якості посадкового матеріалу, прискорення росту і розвитку. |
2 |
Через 10 діб |
«РОСТОК» Плодоношення |
2 |
Підвищення урожайності зеленої маси шляхом інтенсифікації мінерального живлення; зниження вмісту нітратів шляхом їх відновлення до амонію, зростання вмісту вітаміну С та ефірних олій. |
3 |
Після кожного зрізання листків |
«РОСТОК» Зав’язь |
2 |
Швидке відростання листків і збільшення кратності зрізів. |
Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.
За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець та «РОСТОК» Бор.
Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.
Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® сприяє:
Мікродобриво |
Склад мікродобрива, г/л |
||||||||||
N |
Р2О5 |
К2О |
MgO |
SО3 |
Fe |
Mn |
B |
Zn |
Cu |
Mo |
|
«РОСТОК» Макро |
60 |
120 |
60 |
0,2 |
10 |
1,4 |
1 |
0,2 |
2,2 |
2,5 |
0,055 |
«РОСТОК» Плодоношення |
- |
100 |
200 |
- |
5 |
0,5 |
2 |
0,75 |
0,6 |
0,6 |
0,05 |
«РОСТОК» Марганець |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
100 |
- |
- |
- |
- |
«РОСТОК» Бор |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
100 |
- |
- |
- |
Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.
Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.
Бор (B) Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.
Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.
Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.
Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.
Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.
Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих - доступність його висока.
Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.