Плодово-ягідні культури
В нашій державі вирощується багато видів плодових і ягідних культур (близько 40 видів), з різними строками цвітіння і плодоношення, різними характеристиками і якостями, плодами різних кольорів і смаків. В цих продуктах наявні у великій кількості цукри, органічні кислоти, мінеральні солі, вітаміни тощо. Плоди яблуні, вирощені у Лісостепу України містять 4,5-20% цукрів, груші - 7-12%, вишні - 8-14%, сливи - 9-18%, чорної смородини 5-8%, суниць 4,5-7,5%; органічних кислот: яблука - 0,3-1,5%, вишні - 1,5-2,5%, чорна смородина 2,7-3,4%. Деякі плодові мають велику кількість білків і жирів. У плодах і ягодах містяться різноманітні вітаміни - A, C, B1, B2, B6, P і PP. Наприклад, у плодах чорної смородини є до 350 мг% вітаміну C, в яблуках - 12-27 мг%, суницях - 35-95 мг%. Продукти садівництва споживають у свіжому вигляді і використовують як сировину для консервної та кондитерської промисловостей.
Плодові і ягідні культури поділяють на групи за ботанічними та виробничими ознаками, за типом надземної частини, за тривалістю життя тощо. У плодівництві ботанічний рід, що об'єднує групу близьких між собою видів, називають плодовою або ягідною культурою.
За ботанічними особливостями плодово-ягідні культури поділяють на такі групи:
1) зерняткові (яблуня, груша, айва, горобина);
2) кісточкові (вишня, черешня, слива, абрикос, персик, алича);
3) горіхоплідні ( волоський горіх, ліщина, фундук);
4) ягідні (суниці садові, малина, смородина, порічки, аґрус і ін.);
5) виноградні (виноград);
6) цитрусові (лимон, апельсин, грейпфрут, мандарин).
За типом надземної частини плодово-ягідні культури поділяють на:
1) дерева - наявний один стовбур, на якому розміщується крона (яблуня, груша, слива та ін.);
2) кущі - рослини мають кілька стовбурів ( смородина, дерен, калина, аґрус);
3) напівкущі - коренева система багаторічна, а надземна частина (кущ) дворічна (малина);
4) трав'янисті - рослини мають багаторічну кореневу систему з трав'янистою надземною частиною (суниці, полуниці);
5) ліани - рослини, які мають витке довге стебло ( виноград, лимонник, актинідія).
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення дерев (яблуня, груша, слива, вишня) комплексними мікродобривами
| № | Фаза розвитку | Препарат | Норма внесення, л/га(т) | Значення |
| 1 | Розпускання бруньок | «РОСТОК» Садові дерева та кущі | 2 | Зміцнення бруньок, а також підвищення стійкості до низьких температур. |
| «РОСТОК» Цинк | 1 | |||
|
2 |
Перед цвітіння (рожевий бутон) |
«РОСТОК» Зав'язь |
1 |
Посилення цвітіння, збільшення кількості продуктивних квіток, посилення продуктивності фотосинтезу, забезпечення легкодоступними сполуками азоту та кальцію. |
|
«РОСТОК» Садові дерева і кущі |
3 | |||
| «РОСТОК» Селітра Кальцієва | 1 | |||
|
3 |
Початок утворення зав'язі |
«РОСТОК»Садові дерева і кущі |
3 |
Покращення утворення зав'язі та подальшого розвитку плоду. Збільшення розмірів плодів. |
| «РОСТОК» Селітра Магнієва | 1 | |||
|
4 |
Ріст плодів |
«РОСТОК» Марганець |
1 |
Поліпшення смакових властивостей плодів та збільшення їх розміру. |
|
«РОСТОК» Плодоношення |
3 | |||
| Через 10-14 днів «РОСТОК» Селітра Кальцієва | 2 |
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення ягідих культур (суниці, смородини, малина, порічки) комплексними мікродобривами
| № | Фаза розвитку | Препарат | Норма внесення, л/га(т) | Значення |
| 1 | Відновлення вегетації | «РОСТОК» Макро | 1 | Зміцнення кореневої системи, підвищення стійкості рослин до хвороб. Забезпечення рослин легкодоступною мінеральною поживою. |
| «РОСТОК» Садові дерева та кущі | 2 | |||
|
2 |
Бутонізація |
«РОСТОК» Макро |
2 |
Посилення цвітіння, збільшення кількості продуктивних квіток. |
|
«РОСТОК» Бор |
1 | |||
|
3 |
Від зав'язування ягід до їх дозрівання |
«РОСТОК» Плодоношення |
3 |
Збільшення розмірів плодів і поліпшення їх якості. |
|
4 |
Через 7-10 днів |
«РОСТОК» Селітра Кальцієва |
2 |
Збагачення плодів кальцієм з метою підвищення їх стійкості до хвороб та тривалого зберігання. |
Норма витрати робочого розчину 500-1000 л/га.
Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).
За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Залізо, «РОСТОК» Цинк та «РОСТОК» Тіоцид
Вміст поживних елементів у добривах«УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.
Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® сприяє:- прискоренню росту та розвитку рослин;
- підвищенню інтенсивності фотосинтезу на 10-40%;
- зменшенню стресу рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
- підвищенню стійкості рослин до хвороб;
- збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
- підвищенню врожайності культури на 10-15%;
- поліпшенню показників якості плодів;
- подовження терміну зберігання продукції.
| Мікродобриво | Склад мікродобрива, г/л | ||||||||||||
| N | Р2О5 | К2О | Nа2О | MgO | SО3 | Fe | Mn | B | Zn | Cu | Mo | Сo | |
|
«РОСТОК» Садові дерева та кущі |
70 |
30 |
50 |
- |
6 |
12 |
0,4 |
0,1 |
0,5 |
0,2 |
0,25 |
- |
- |
|
«РОСТОК» Зав’язь |
- |
- |
- |
4 |
- |
18 |
6 |
3 |
12,4 |
2,2 |
1,5 |
0,15 |
0,25 |
|
«РОСТОК» Плодоношення |
- |
100 |
200 |
- |
- |
5 |
0,5 |
2 |
0,75 |
0,6 |
0,6 |
0,05 |
- |
|
«РОСТОК» Виноград |
40 |
40 |
100 |
- |
15 |
32 |
0,35 |
0,3 |
1 |
1 |
0,5 |
0,05 |
- |
Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.
Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.
Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєнню заліза висока вологість ґрунту.
Сірка (S) Сірка входить до складу органічних сполук, що відіграють важливу роль в обміні речовин організму. Так, сірка входить до складу трьох амінокислот - циститу, цистеїну і метіоніну. Майже всі білки включають амінокислоти, що містять сірку, тому стає зрозуміла роль сірки в білковому обміні організму. Сірка бере участь у численних реакціях обміну (аеробна фаза дихання, синтез жирів і ін.). У складі коензиму А (СоА-SH) сірка бере участь в утворенні макроергічних зв’язків з ацильними групами кислот. Ацетілкоензім А (CH3CO~SCoA) грає роль в метаболізмі вуглеводів, жирних кислот, амінокислот.
Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.