Соняшник
Соняшник – це основна олійна культура України. На формування 1 т насіння і відповідної кількості вегетативних органів соняшник виносить з ґрунту 40-55 кг N, 15-25 кг P2O5, 100-150 кг K2O та велику кількість мікроелементів. Він є калієфільною культурою, здатною засвоювати фосфор і калій з важкорозчинних сполук ґрунту і добрив. Має добре розвинену кореневу систему, яка проникає на глибину 3-4 м, а у горизонтальному напрямку - на 0,8-1,2 м. Це дає змогу рослинам засвоювати вологу та елементи живлення з глибоких шарів ґрунту. Соняшник є культурою, вимогливою до сівозміни. Проте, дуже часто його висівають на одному полі через кожні 3-4 роки, що призводить до появи симптомів дефіциту мікроелементів і зниження продуктивності культури. Критичними фазами у потребі культури в мікроелементах є фази поява 6-8 пари листків та цвітіння. Культура дуже чутлива до нестачі бору, особливо під час посухи та на карбонатних ґрунтах.
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення соняшнику комплексними мікродобривами
| № | Фаза розвитку | Препарат | Норма внесення, л/га | Значення |
|
1 |
Фаза 4-6 листків |
«РОСТОК» Олійний |
2 |
Зміцнення кореневої системи, інтенсивне наростання вегетативної маси, підвищення врожайності і вміст олії в насінні. |
|
«РОСТОК» Макро |
1 |
|||
|
2 |
Фаза 8-10 листків |
«РОСТОК» Олійний |
2 |
Підвищення стійкості до хвороб, стимулюється вегетативний та генеративний розвиток рослини, покращується фотосинтетична діяльність листового апарату, поліпшується синтез білків, підвищення врожайності і вміст олії в насінні. |
|
«РОСТОК» Плодоношення |
1 |
|||
|
«РОСТОК» |
1 |
Підвищення урожайності шляхом збільшення зернівок у кошику та інтенсифікації біохімічних процесів синтезу. |
Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.
Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).
Вміст поживних елементів у добривах УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.
Застосування мікродобрив УАРОСТОК»® сприяє:
- стимулюванню росту та розвитку рослин;
- зміцненню кореневої системи;
- активному наростанню вегетативної маси;
- посиленню стійкості рослин до хвороб, особливо грибкових;
- закладанню репродуктивних органів з більшою кількістю кошиків та квіток у них;
- більш рівномірному достиганню врожаю;
- підвищенню вмісту олії в насінні;
- збільшенню урожайності культури на 10-20 %;
| Мікродобриво | Склад мікродобрива, г/л | |||||||||||
| N | Р2О5 | К2О | MgO | SО3 | Fe | Mn | B | Zn | Cu | Mo | ||
|
«РОСТОК» Олійний |
80 |
- |
- |
33 |
40 |
4 |
13,4 |
5,4 |
8 |
3 |
0,15 |
|
|
«РОСТОК» Макро |
60 |
120 |
60 |
0,2 |
10 |
1,4 |
1 |
0,2 |
2,2 |
2,5 |
0,055 |
|
|
«РОСТОК» Плодоношення |
- |
100 |
200 |
- |
5 |
0,5 |
2 |
0,75 |
0,6 |
0,6 |
0,05 |
|
|
«РОСТОК» Бор |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
100 |
- |
- |
- |
|
Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.
Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.
Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.
Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.
Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих - доступність його висока. Найкраще вносити у період найбільшого розвитку листкової поверхні і у фазі бутонізації. Це другий за своїм значенням мікроелемент для ріпаку.
Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.
Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, як захисних речовин. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.
За нестачі цинку порушується синтез білку і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.
Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєнню заліза висока вологість ґрунту.
Застосування мікродобрив УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.