Кріп

Кріп широко використовують як приправу. Незрілі плоди використовують для аромату хліба та чаю. Листя і молоді стебла придатні для засолювання овочів, приготування маринадів та консервування. Молоді пагони засолюють на зиму. Ефірне масло застосовують в кондитерській промисловості і миловарінні. Лікарською сировиною служать стебла, листя, суцвіття і плоди. Всі частини рослини містять ефірну олію. Особливо багаті ним плоди і стебла. В олії кропу знайдені карвон, фелландрен, діаллопіол, терпінен та інші речовини. Кріп багатий жирним маслом, основу якого складають гліцериди пальмітинової, олеїнової і лінолевої кислот. Поряд з маслами він містить велику кількість вітамінів С, B2 і В6, нікотинову та фолієву кислоти, а також речовини з групи флавонидів - рутин, кверцетин, кемпферол, солі кальцію, калію, заліза і фосфору.

*суміщають з підживленням карбамідом N30;

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Бор.

Вміст поживних елементів у добривах «^УАРОСТОК»^® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «^УАРОСТОК»^® сприяє:

• підвищенню життєздатності насіння (прискорення їх проростання на 10-16 діб);
• стимулюванню росту та розвитку рослин;
• посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
• зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
• підвищенню якості (зростає вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
• збільшенню урожайності культури на 10-15%;
• подовженню терміну зберігання зеленної продукції.

Мікродобрива «^УАРОСТОК»^® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості їх елементами живлення неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.

Бор (B) Покращує надходження азоту в рослини. Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Застосування мікродобрив «^УАРОСТОК»^® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.