Позакореневе підживлення – це крок вперед!

Режим живлення рослин - дуже важливий аспект високого і якісного врожаю сільськогосподарських культур.

З наукової і практичної точки зору позакореневе підживлення є кращім методом внесення мікроелементів, на відміну від кореневого. Воно оперативно і якісно регулює процеси живлення в період вегетації рослин у конкретних умовах кожного року. Важливу роль відіграє збалансоване співвідношення мікроелементів. Усі елементи живлення тісно пов’язані між собою в єдиних біохімічних процесах і роль кожного з них дуже важлива, тому доцільно проводити підживлення мікроелементами у поєднанні з основними елементам (N,P,K), враховуючи біологічні особливості кожної культури. Поглинання елементів здійснюється всіма надземними органами, включаючи листя, стебла, плоди і ін. При цьому вони потрапляє безпосередньо в ту частину рослини, в якій, як правило, найбільш інтенсивніше проходять фізіологічні процеси, і саме там найчастіше зустрічається їх нестача.

Завдяки рідкому стану та хелатній формі комплексних мікродобрив здійснюється швидке їх поглинання листковою пластинкою. Потрапивши на неї, вони дуже швидко проникають через стінку епідермісу і мембрану клітини. Пересуваючись в верхній епідерміс, мікроелементи швидко потрапляють в палісадний шар а потім і в губчастий де повністю засвоюються рослинною клітиною.

Також слід відмітити що завдяки таким фізичним властивостям, як прилипаючи (стійкість до змивання і випаровування), змочувальні (рівномірність покриття листкової пластинки) здійснюється швидкий їх прохід крізь кутикулярний шар епідермісу з подальшим 95-98% засвоєнням рослинною клітиною.

На цьому роль позакореневого підживлення не закінчується. Спостерігається позитивний вплив на проходження фенологічних фаз розвитку, особливо в період закладання елементів продуктивності культур: озима пшениця - кінець кущення-початок виходу в трубку, для цукрових буряків це фаза «линьки» кореня, для соняшнику 2 – 5 пара листків, для льону фаза «ялинки» і т. д., виникає гостра необхідність проведення корегуючого позакореневого підживлення в оптимальних співвідношеннях макро- і мікроелементів.

Даний технологічний захід значно зменшує негативний вплив на рослину дії засобів захисту рослин, особливо гербіцидів. Як відомо, при підвищених або низьких температурах повітря,при високій дозі застосування гербіциду, дуже сильно страждають молоді рослини, вони знаходяться у стресовому стані. Підживлення в цей період дозволяє рослині вийти з цього стану набагато швидше з мінімальними біологічними і фізичними втратами.

Ще одна, не менш важлива перевага цього заходу є та, що воно рідко проводиться в чистому вигляді, без сумісного застосування пестицидів. Зазвичай його проводять в поєднанні з засобами захисту рослин, а це наполовину заощаджує затрати на техніку. Комплексне позакореневе підживлення суттєво (до 30% і більше) підвищує результативність захисних фунгіцидних обробок при одночасному застосуванні з мікродобривами.

Закон мінімуму наголошує, що кінцевий результат в урожаї визначає той елемент життєзабезпечення, який знаходиться в мінімумі – завжди в пріоритеті. Тому кожного разу треба шукати ці мінімуми. Вони можуть бути як довгостроковими (дефіцит мікроелементів, фосфору або калію), так і короткостроковими: посуха, надмірне зволоження, різкі коливання температур. Ніякий інший захід не здатен так швидко і оперативно виправити дефіцит живлення рослин, як позакореневе підживлення. Тільки не варто забувати, що дія заходу тимчасова і його треба повторювати.

Олександр Слюсар, к. с.-г. н.
Євген Кучеров, агроном-агрохімік