Хелатуючий агент EDTA – це основа високоякісного сучасного мікродобрива

06/01/2019

Хелати – (від. лат. Chelate- клешня краба) – це натуральні або синтетичні внутрішньокомплексні сполуки, які роблять мікроелементи легко доступними для рослини. В цих металоорганічних комплексах хелатуючий агент міцно утримує іон металу в розчинному стані хелатного кільця аж до самої миті потрапляння його в рослину.

За природною зв'язаністю хелатуючі агенти поділяють на сильну, проміжну або слабку зв'язаність (здатність протистояти розкладанню або розпаду). Дуже важливе значення мають константи міцності хелатів, чим вища константа міцності – співвідношення хелатів металу до металів і вільних хелатуючих агентів у розчині, тим стійкішими і доступнішими для рослин будуть хелати. Наприклад, константа міцності Mn-EDТА становить 13,56, а константа міцностіMn-ІДНА (хелатуючий агент імідодисбутандикислота) – 7,7, а цитрату Mn-Citrate - лише 3,2. Ці результати підтверджують стійкість і надійність хелатуючого агента EDТА.

Синтетичний хелатуючий агент EDТА повністю безпечний, крім сільського господарства він використовується в побутовій хімії для виготовлення засобів по догляду за волоссям та шкірою, в медицині для лікування токсичних отруєнь важкими металами.

Хелатизація – це один із найважливіших біохімічних процесів. Яскравим прикладом є молекула хлорофілу в зеленій рослині або гемоглобін що є хелатом заліза.

Завдяки координаційному зв'язку метали об'єднані з хелатуючим агентом. У ґрунтах із досить високим вмістом сполук елементів, міцність хелатів відіграє важливу роль. Міцний хелат – це той, де норма заміщення хелатного металу іншими конкуруючими катіонами в ґрунті (кальцій) – доволі низька, а такий хелат як EDТА буде утримувати поживні речовини в хелатній легкодоступній формі для рослин.

Представниками натуральних (природних) хелатуючих агентів є лимонна та гумінові кислоти, але в промисловому виробництві мікродобрив вони не використовуються.

Мікродобрива схелатовані EDTA рекомендується використовувати:

  • На ґрунтах з великим ступенем зв'язування елементів;
  • Для позакореневого підживлення;
  • Для бакових сумішей з засобами захисту рослин.
Показники урожайності культур після проведення обробки насіння та позакореневого підживлення мікродобривами «УАРОСТОК»®

Сильний хелат EDТА не вступає у взаємодію з органічною речовиною ґрунту, завдяки чому хелатовані елементи в повній мірі засвоюються кореневою системою.

Щодо листкового поглинання добрив (позакореневе підживлення), то нехелатні форми швидко випадають в осад або ж взаємодіють з негативно зарядженими частинками. Тому хелатизація позитивно заряджених елементів за допомогою EDТА відмінно впливає на листкове живлення.

При обробці насіння мікродобривами «УАРОСТОК»® також спостерігається позитивний вплив. Сходи озимих зернових культур дружніші, енергія проростання вища, рослини добре підготовленими входять в зимівлю.

У 2010 році Вінницька ДСГДС (державна сільськогосподарська дослідна станція), розпочала низку дослідів, спрямованих на вивчення впливу мікродобрив «РОСТОК» хелатованих EDТА на розвиток насіння, вегетацію рослин, фізіологічний стан, стійкість проти хвороб, урожайність і якість одержаного зерна на посівах пшениці ярої і озимої, ячменя ярого, кукурудзи, картоплі, соняшнику та цукрових буряків.

Результати дослідів ТОВ «Український Аграрний Ресурс»

 

Культура

Урожайність на контролі т/га

Урожайність з мікродобривами т/га

Приріст

Витрати на мікродобрива грн.

Чистий прибуток з 1 га

грн.

т/га

%

Пшениця яра

3,04

3,68

0,64

21

325,0

510

Ячмінь ярий

4,79

5,51

0,72

15

387,0

622

Кукурудза

8,55

9,30

0,75

10

240,0

750

Картопля

34,8

38,1

3,3

9,5

372,0

9530

Соняшник

2,05

2,45

0,4

19,5

246,0

1294

Цукровий буряк

49,0

52,4

3,4

7

289,5

1750,5

Аналізуючи вищесказане можна зробити висновок, що обробка насіння у поєднанні з дворазовим позакореневим підживленням забезпечують оптимальний розвиток рослин і сприяють кращому поглинанню і засвоєнню макроелементів (N, P, K) у період вегетації з доброю прибавкою врожаю.

Олександр Слюсар, к. с.-г. н.
Євген Кучеров, агроном-агрохімік