Фітосанітарний стан посівів озимої пшениці залежно від позакореневих підживлень добривами «УАРОСТОК»®

06/01/2019

Віктор Ямковий, кандидат с.-г. наук, керівник відділу наукових досліджень

Озима пшениця – основна продовольча культура, яка вирощується в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Рослини озимої пшениці з моменту сівби аж до збирання часто уражаються хворобами, що призводить до зниження врожаю зерна та його якості. Щорічні втрати зерна від комплексу хвороб досягають 12–18%, а в роки епіфітотій – 25–50% і більше.

Важливе значення в підвищені стійкості рослин до грибних, бактеріальних і вірусних хвороб має їхнє живлення. Внесення під пшеницю органічних добрив, не тільки підвищує родючість ґрунту і забезпечує рослини необхідними елементами живлення, а й сприяє розвитку мікрофлори, яка є антагоністом значної кількості фітопатогенів. Ефективність мінеральних добрив залежить від їх співвідношення. Надмірне однобічне внесення азоту або у складі з іншими добривами часто посилює розвиток багатьох грибних хвороб. Фосфорно-калійні добрива навпаки підвищують стійкість рослин проти збудників іржі, септоріозу, кореневих гнилей, борошнистої роси.

У підвищенні стійкості проти хвороб важлива роль належить також мікроелементам. Наприклад, марганець та залізо посилюють стійкість зернових культур проти деяких сажкових та борошнисторосих хвороб, мідь підвищує стійкість картоплі до фітофторозу, а бор посилює стійкість цукрового буряку до сухої гнилі коренеплодів. Крім того, мікроелементи безпосередньо впливаючи на обмін речовин у рослині, створюють несприятливі умови для розвитку хвороб.

Тому сучасна ефективна система удобрення озимої пшениці повинна передбачати внесення збалансованих доз органічних і мінеральних добрив під основний та передпосівний обробітки ґрунту, а також своєчасне підживлення рослин макро- і мікроелементами.

Останнім часом особливого значення, як джерела мікроелементів набули хелати – внутрішньо комплексні сполуки органічних речовин з металами. Вони не поглинаються ґрунтом, проте легко засвоюються рослинами і мають кращий ефект, ніж органічні сполуки мікроелементів. Висока проникність хелатів через листя рослин робить їх ефективним засобом для позакореневого підживлення.

Виходячи з вище наведеного український виробник хелатних мікродобрив ТОВ «Український Аграрний Ресурс» пропонує аграріям високоефективні рідкі добрива для листкового підживлення « УАРОСТОК»®.

Добрива виготовляються за сучасними європейськими технологіями та містять легкозасвоювані мікроелементи у формі хелатів на основі етилендиамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА) – найбільш перспективного з біологічної точки зору хелатуючого агента для створення високоефективних комплексних мікродобрив. Збалансовані за складом під потреби кожної культури мікроелементи в найдоступнішій хелатованій формі засвоюються рослиною через листя протягом трьох годин. В рослині, завдяки отриманню належної кількості елементів життя, підвищується осмотичний тиск, прискорюється проходження та активізація ряду реакцій обміну речовин і покращується фізіологічний стан рослин, активізується діяльність кореневої системи.

До складу мікродобрив входить прилипач, що підвищує ефективність використання та засвоєння мікро- і макроелементів, які входять до складу препарату. Характерною відмінністю добрив « УАРОСТОК»® є наявність в добриві гумінових та амінокислот, які зменшують негативний вплив абіотичних та біотичних стресів включаючи інфекційні хвороби.

Дослідження з ефективності позакореневого застосування мікродобрив на розвиток хвороб озимої пшениці проводились на «Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України» впродовж 2010-2013 років.

У досліді вивчали ефективність дії позакореневих підживлень на фоні різних рівнів мінерального удобрення. Схема позакореневого підживлення озимої пшениці мікродобривами « УАРОСТОК»® включала дві обробки у фазу виходу в трубку добривами «РОСТОК» Плодоношення 4 л/га + сечовина 11 кг/га та у фазу колосіння «РОСТОК» Зерновий 4 л/га + «РОСТОК» Тіоцид 2 л/га + сечовина 11 кг/га.

Дослідженнями встановлено, що інтенсивність розвитку хвороб змінювалась залежно від системи удобрення і застосування мікродобрив (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив добрив «УАРОСТОК»® на ураження рослин озимої пшениці хворобами, %

Варіант досліду

Розвиток хвороби, %

Септоріоз листя

Кореневі гнилі

Вода (контроль)

«УАРОСТОК»®

Вода (контроль)

«УАРОСТОК»®

Побічна продукція+бактеризація насіння - Фон

5,1

3,4

4,0

3,2

Фон+N60P30K45

6,8

4,7

4,6

3,7

Фон+N90P40K60

8,4

5,9

5,2

4,2

Фон+N120P50K75

9,8

6,9

5,5

4,6

Найвищу ефективність щодо обмеження розвитку септоріозу озимої пшениці серед систем удобрення забезпечила органічна система з післядією побічної продукції попередника та бактеризацією насіння азотфіксуючими та фосформобілізівними бактеріями. Зі зростанням норм мінеральних добрив зростає й ступінь ураження посівів септоріозом. Найвищий розвиток хвороби відмічено на ділянках із внесенням N 120P50K75.

Інтенсивність розвитку кореневих гнилей була меншою і коливалась в межах 3,2-5,5% незалежно від системи удобрення та підживлення рослин мікродобривами. Так, на варіантах органічної системи удобрення ураження рослин кореневими гнилями становило – 4,0%, а на варіантах із внесенням максимальної норми добрив N 120P50K75 – 5,5%.

Більш високий ступінь розвитку хвороб у варіантах з внесенням N 60-120P30-50K45-75 можна пояснити, зокрема, підвищеною нормою внесеного мінерального азоту, що стимулював утворення більшої листової поверхні, внаслідок чого створювався сприятливий мікроклімат (висока вологість в травостої) для проникнення паразитів у тканини рослин.

Дія мікродобрив на розвиток або гальмування різних грибних захворювань у рослин вивчена недостатньо. Проте відомо, що мікроелементи істотно впливають на фізіолого-біохімічні процеси мікроорганізмів, діють на ферментативну активність дегідрогенази, каталази, протеолітичних і амілолітичних ферментів.

В результаті проведених досліджень встановлено, що інтенсивність розвитку хвороб змінювалась залежно від позакореневих підживлень мікродобривами. Аналіз впливу позакореневих підживлень мікродобривами « УАРОСТОК»® на ураження рослин озимої пшениці хворобами показав, що розвиток хвороб на варіантах з їх внесенням був на 1,2-1,4 рази нижчим порівняно з контролем, що пояснюється підвищенням імунітету рослин.

Інтегральним показником ефективності будь-якого агротехнічного заходу є урожайність сільськогосподарських культур. Наші дослідження показали, що приріст урожаю зерна озимої пшениці значно змінювався залежно від систем удобрення та проведення позакореневих підживлень (табл. 2).

Так, на фоні з післядією побічної продукції попередника та бактеризацією насіння азотфіксуючими та фосформобілізівними бактеріями приріст урожайності зерна в порівнянні з контролем (вода) становив 0,59 т/га. Найвищий врожай зерна озимої пшениці одержано у варіанті N 120P50K75, що забезпечило додатковий урожай у розмірі 0,72 т/га порівняно з контролем. Підвищення врожайності озимої пшениці у варіантах досліду із застосуванням мікродобрив одержане за рахунок інтенсифікації поглинання кореневою системою рослин основних елементів живлення із ґрунту та добрив, внесених у грунт.

Економічна оцінка результатів досліджень показала, що найбільший умовно чистий прибуток – 859 грн./га одержали за проведення позакореневого підживлення мікродобривами « УАРОСТОК»® у варіанті внесення N120P50K75.

Таблиця 2. Вплив добрив «УАРОСТОК»® на урожайність та економічну ефективність вирощування озимої пшениці

Варіант досліду

Урожайність, т/га

Приріст, т/га

Прибуток, грн./га

Вода (контроль)

«УАРОСТОК»®

Побічна продукція+бактеризація насіння - Фон

3,75

4,33

+0,59

585

Фон+N60P30K45

5,43

6,11

+0,68

789

Фон+N90P40K60

5,83

6,53

+0,70

824

Фон+N120P50K75

6,21

6,93

+0,72

859

Таким чином, на підставі одержаних даних можна стверджувати, що позакореневі підживлення добривами торгової марки « УАРОСТОК»® з мікроелементами в хелатній формі значною мірою впливають на стійкість рослин до збудників хвороб та підвищення урожайності озимої пшениці.