Звичайна злакова попелиця

Латинська назва: Schizaphis graminum

Російська назва: Тля обыкновенная злаковая

Тип шкідника: Шкідники зернових злакових культур

Ряд: Рівнокрилі – Homoptera

Родина: Попелиці – Aphididae 

В Україні найбільш поширена на півдні Лісостепу, в Степовій зоні та в Криму, в інших областях зустрічається рідко. Шкодить на зернових культурах та злакових травах.

Безкрилі партеногенетичні самки-засновниці розміром 2,7 – 2,9 мм, світло-зелені, вздовж спини посередині мають зелену смугу.

Яйце – 0,6 мм, видовжено-овальної форми; свіжо-відкладене – зеленувате, з часом темніє і стає чорним.

Живуть попелиці великими колоніями на листі злаків. Зимують яйця на сходах озимих зернових та дикоростучих злаків. Самки-засновниці з'являються з перезимувалих яєць на початку - в середині квітня. Тепла суха погода сприяє масовому розмноженню попелиць, і за відсутності вологи їх шкодочинність збільшується. За вегетаційний період попелиця може давати 10 - 12 генерацій. Місця пошкоджень рослини знебарвлюються, іноді червоніють. Крім безпосередньої шкоди рослинам попелиці є переносниками вірусних захворювань злакових культур.

Значно обмежують чисельність попелиць кокцинеліди, хижі клопи, жужелиці та стафілініди, личинки мух дзюрчалок і хризопи.

Заходи боротьби. Застосування ранньостиглих сортів та гібридів; внесення азотних добрив. Обробка крайових смуг інсектицидами Бі-58, Нурел Д, Фастак.