Ковалик посівний

Латинська назва: Agriotes sputator

Російська назва: Щелкун посевной малый

Тип шкідника: Багатоїдні шкідники

Ряд: Твердокрилі – Coleoptera

Родина: Коваликові – Elateridae

Поширений по всій території України. Посівний ковалик — один з наймасовіших шкідників на орних угіддях.

Личинки пошкоджують всі  культури, поїдаючи коріння, корене- та бульбоплоди, насіння та проростки рослин.

Жук завдовжки 6–8,5 мм, темно- або світло-бурого кольору, має сіре опушення. Передньоспинка видовжена, трохи темніша за надкрила, довжина передньоспинки небагато перевищує її ширину, краї передньоспинки, вусики та ноги буро-жовтого забарвлення; передньогруди знизу мають вузький виріст, який входить у заглиблення на середньогрудях; завдяки такому пристрою перекинутий на спину ковалик, вигнувши тіло, підсрибує вгору і стає на ноги, видаючи при цьому характерний звук.

Яйця 0,5 мм, широкоовальні, білі, гладенькі.

Личинки останнього віку довжиною 18,5 мм, можуть бути від жовтого до темно-жовтого кольору. Протягом життя личинки линяють 8 разів.

Зимують жуки в ґрунті на глибині 1 м у лялечкових колисочках, а личинки різних віків опускаються на глибину 50 – 80 см. У зоні Лісостепу на поверхні ґрунту жуки зявляються в першій - другій декаді травня і зустрічаються до середини червня. Масовий літ і відкладання яєць спостерігається наприкінці травня. Живляться жуки пилком, рідше листям злаків. Яйця самка відкладає яйця в ґрунт біля коренів злаків; плодючість може досягати 100 – 120 яєць. Наприкінці травня — на початку червня з яєць відроджуються гусениці, які живляться корінцями злакових, пошкоджують також насіння, вузол кущіння, підземні стебла і бульби. Повний розвиток ковалика триває чотири роки. Після завершення розвитку в кінці липня - на початку серпня, личинки заляльковуються в лялечкові колисочки, в яких наприкінці серпня формуються жуки.

Методи боротьби: знищення багаторічних бур’янів, протруєння насіння інсектицидними протруйниками.