Септоріоз

Тип збудника: Гриб

Назва збудника: Septoria tritici Rob.et Desm., Septoria graminum Desm., Septoria triticola Lobik.

Хвороба спостерігається в усіх зонах вирощування, особливо в районах з підвищеною вологістю.

Проявляється хвороба у вигляді світло-жовтих та світло-бурих плям на листках, стеблах і колосі. Пізніше на плямах з'являються чорні дрібні крапки - пікніди. Уражене листя поступово втрачає колір, хлорофіл та засихає, стебла зморщуються, буріють та часто вигинаються. На колоскових лусках хвороба проявляється у вигляді плям, що надає колосу строкатого, а іноді буруватого вигляду.

Дуже часто септоріоз стає причиною щуплого зерна, а інколи призводить до пустоколосості. Збудником захворювання є незавершені гриби роду Septoria, порядку Sphaeropsidales. Найчастіше зустрічаються S.tritici Rob.et Desm., S.graminum Desm., S.triticola Lobik. Вони можуть уражувати крім пшениці ще й інші злаки.

Для проростання пікноспор потрібна краплинна волога та температура повітря від 9 до 28°С, а оптимальна - 20 - 22°С). Інкубаційний період хвороби триває - 6 - 9 діб. За період вегетації рослин збудники утворюють декілька поколінь. Особливо інтенсивного розвитку хвороба набуває при частому випаданні дощу.

Зимують збудники хвороби у вигляді пікнід та грибниці на сходах озимих та на рештках уражених рослин на поверхні ґрунту. Уражене насіння теж може бути джерелом інфекції. Пікноспори можуть зберігати свою життєздатність понад 3 місяці навіть в умовах підвищених температур та низької вологості повітря.

Септоріоз призводить до зменшення асиміляційної поверхні листків, спричиняє недорозвиненість колосу та передчасне дозрівання. Недобір зерна може становити більше 30%.

Септоріозом сильніше пошкоджуються ранні посіви озимої та пізні посіви ярої пшениці порівняно з посівами оптимальних строків. Підвищує стійкість рослин до септоріозу внесення збалансованого повного мінерального добрива. Однобічне внесення азотних добрив сприяє поширенню захворювання.

Високостійких сортів до цього захворювання немає.