Борошниста роса
Культура, що уражується: Пшениця
Тип збудника: Гриб
Назва збудника: Erysiphe graminis DC. f. tritici Em.Marchal
Хвороба поширена в усіх зонах вирощування пшениці. Уражує стебло, листя, листкові піхви, рідше колос. Спочатку борошниста роса проявляється у вигляді білого павутинного нальоту, який згодом набуває борошнистого вигляду та розміщується щільними подібними до вати подушечками. На сходах спочатку з'являються матові плями на піхвах листків, які згодом поширюються на листкову пластинку. Під час вегетації білий наліт поширюється на стебло та листки. Поступово наліт ущільнюється та набуває жовто-сірого забарвлення, і на ньому з'являються чорні крапки - клейстотеції. На верхніх частинах рослин та на колосі наліт з'являється тільки в сприятливі для розвитку хвороби роки.
Збудником борошнистої роси пшениці є сумчастий гриб Erysiphe graminis DC. f. tritici Em.Marchal порядку Erysiphales.
Під час вегетації рослин гриб може поширюватися конідіями та сумкоспорами. Зараження рослин проходить при температурі 0-20°С і відносній вологості повітря 50 -100%. Інкубаційний період хвороби триває в середньому 4 - 5 днів, але може варіювати від 3 до 11 днів. Висока температура повітря (понад 30°С) затримує розвиток борошнистої роси.
Джерелом поширення борошнистої роси є сходи падалиці. Тому на посівах озимої пшениці хвороба з'являється ще з осені. Зимує гриб на посівах озимої пшениці і сходах падалиці у формі скупчення грибниці. Активніший розвиток борошнистої роси спостерігається в умовах коротшого світлового періоду та в затінених місцях. Ранні посіви озимої пшениці уражуються більше, ніж пізні, а ярої - навпаки менше.
Шкідочинність хвороби проявляється у зменшенні асиміляційної поверхні листя та руйнуванні хлорофілу. Значне ураження призводить до зниження кущистості, затримки фази колосіння, але не прискорення дозрівання пшениці. Ураження посівів борошнистою росою може знижувати урожайність на 10 - 15, а деколи і 30 - 35 %. Стримуванню розвитку хвороби сприяє застосування повного мінерального добрива із зниженим вмістом азоту. Внесення азоту навпаки, посилює розвиток борошнистої роси й сприяє утворенню конідіального спороношення. Також при цьому скорочується інкубаційний період хвороби.
Методи боротьби: сівозміна, імпакт, дерозал та ін.