Коріандр (кінза) – одна з найпоширеніших і найулюбленіших однорічних пряно-ароматичних і лікарських рослин родини Сельдерейних (Apiaceae). В їжу використовуються листки в свіжому, сушеному чи засоленому вигляді та насіння. Коріандр використовують для ароматизації хліба, печива, ковбасної, рибної та овочевої консервації. Листки коріандра мають сильний аромат і гострий смак, завдяки чому використовуються як пряність. Вони містять аскорбінову кислоту, каротин, рутин, вітаміни В1 і В2, С; пектин, дубильні речовини, цукри, крохмаль та ін. Насіння також використовують для виробництва ефірного (0,7-1,5%) і жирного масел (17-24% від маси насіння), які використовуються в лікарняній, парфумерній, миловарній і текстильній промисловості, а жмих – на корм худобі. В народній медицині коріандр використовують як антисептичний і жовчогінний засіб, при простудних захворюваннях, для посилення апетиту, покращення сну та зниження кров'яного тиску.
Коріандр особливо чутливий до забезпеченості рослин азотом, фосфором та мікроелементами. Нестача елементів живлення у рослин коріандру проявляється візуально: нижні листки стають блідо-зелені, зелено-жовті, стебла тонкі, дерев'янисті та волокнисті, затримуються цвітіння і зав'язування плодів.
Незбалансоване азотне живлення та вирощування коріандру на ґрунтах, бідних на мікроелементи (молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірка) призводить до збільшення вмісту нітратів у зеленної продукції.
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення коріандру комплексними мікродобривами
| № | Фаза розвитку | Препарат | Норма внесення, л/га(т) | Значення |
| 1 | Обробка насіння | «РОСТОК» Макро | 3 | Підвищення якості посівного матеріалу (схожість). |
| 2 | 3-4 справжніх листки | «РОСТОК» Макро | 2 | Посилення кущення, підвищення стійкості рослин до хвороб. |
| 3 | Бутонізація(через 2-3 тижні)* | «РОСТОК» Плодоношення | 2 | Підвищення урожайності та покращення якості зеленної продукції, зменшення вмісту нітратів у плодах шляхом їх відновлення до аміаку та стимулювання накопичення вітаміну С. |
*Дане підживлення проводиться у фазі бутонізації для рослин, що вирощуються на насіннєві цілі, а на посівах, де основний продукт – зелені листки, проводять збір зеленної продукції до фази бутонізації і після кожного зрізу проводять підживлення з метою більш швидкого відростання зеленої маси, використовуючи «РОСТОК» Макро у нормі 2-3 л/га.
Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.
Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).
За потреби рекомендовано додатково вносити «РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Марганець.
Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.
Застосування мікродобрив "РОСТОК" сприяє:
| Мікродобриво | Склад мікродобрива, г/л | ||||||||||||
| N | Р2О5 | К2О | MgO | SО3 | Fe | Mn | B | Zn | Cu | Mo | |||
| «РОСТОК» Макро | 60 | 120 | 60 | 0,2 | 10 | 1,4 | 1 | 0,2 | 2,2 | 2,5 | 0,055 | ||
| «РОСТОК» Плодоношення | - | 100 | 200 | - | 5 | 0,5 | 2 | 0,75 | 0,6 | 0,6 | 0,05 | ||
| «РОСТОК» Молібден | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 40 | ||
| «РОСТОК» Марганець | - | - | - | - | - | - | 100 | - | - | - | - | ||
Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.
Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов'язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.
Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.
Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих - доступність його висока.
Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.
Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.
Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.