Тверда сажка

Тип збудника: Гриб

Назва збудника: Tilletia caries Tul., Tilletia tritici Wint., Tilletia laevis Kuehn. ( Tilletia foetida Lira)

Хвороба поширена в усіх районах вирощування зернових. Проявляється захворювання тільки на початку фази молочної стиглості. Уражений колос в цей період трохи сплющений, має інтенсивне зелене забарвлення з синюватим відтінком, колоски розпушені. Замість молочка при розчавлюванні уражених колосків, виділяється сіра рідина із запахом розсолу оселедців, через що тверду сажку ще називають смердючою.

Пізніше, при дозріванні пшениці забарвлення уражених та здорових колосків стає майже однаковим. В ураженому колосі замість здорового зерна формуються мішечки зони (округлі чорні утворення), які легко розчавлюються і являють собою чорну масу теліоспор. У фазі воскової та повної стиглості здорове колосся під масою зерна поникає, а уражене - залишається прямостоячим, так як маса мішечків зона менша від маси зерна.

Збудником твердої сажки є гриби роду Tilletia, частіше T.caries Tul.(T.tritici Wint.) і T.laevis Kuehn. ( T.foetida Lira). Вони відрізняються між собою тільки морфологічними ознаками теліоспор.

В західних і центральних областях України поширений переважно T.caries , T.laevis набув поширення в південних та південно-східних, T.triticoides і Т. intermedia зрідка зустрічається в Одеській області.

У T.caries виявлено кілька спеціалізованих форм, що уражують лише деякі види пшениці. Відомі f.vulgaris — уражує Triticum aesticum (vulgare), слабо — Tr. compactum і дуже слабо — Тг. durum, Tr.dicoccum, Tr.monococcum і Tr.timopheevi f.dicaccus уражує Tr.diccocum, Tr.aesticum.

Доведено, що між T.caries і T.leavis можуть виникати гібриди.

Ураження зерна відбувається при збиранні, коли теліоспори потрапляють на поверхню здорового зерна. Під час сівби теліоспори разом з насінням потрапляють в грунт, де й проростають.

Джерелом інфекції можуть бути і теліоспори, що потрапили в грунт, якщо попередником була пшениця, уражена зоною. В ґрунті теліоспори життєздатність зберігають недовго, вони швидко проростають, і гинуть під дією ґрунтових мікроорганізмів.

Найбільше твердою сажкою уражуються пізні посіви озимої пшениці та ранні ярої.

Крім того, що замість зерна в колосках утворюється чорна спорова маса, захворювання часто є причиною зниження схожості та густоти посівів через загибель уражених рослин.

Часто на уражених рослинах хвороба не проявляється. В таких випадках вона не утворює зонового колосся. Це наслідок активної реакції пшениці на збудника хвороби. Але це позначається на продуктивності рослини (прихований недобір урожаю).

Методи боротьби: протруєння насіння, сівозміна.