Сорго
Сорго - хлібна, технічна і кормова культура. Зерно містить 61-68 % крохмалю, 7,8-16,7 % білку, 1,7-6,5 % жиру, характеризується високим вмістом клітковини. З нього виробляють борошно, крупу, спирт, крохмаль та інше. Із стебел цукрового сорго (містить до 18 % цукру) отримують патоку (сорговий мед). Зерно і зелену масу використовують на корм великій рогатій худобі. Солома використовується як сировина для виробництва паперу, картону, плетених виробів, віників, нею вкривають дахи, використовують на паливо. З сухих стебел деяких видів отримують червону фарбу для обробки шкір. Сорго відрізняється легкою пристосовністю до ґрунтових і кліматичних умов, теплолюбне, посухостійке, добре переносить підвищену концентрацію солей в ґрунті.
В Україні є 5 видів сорго, з них культивуються 4, переважно в південних частинах країни (Степ, але може вирощуватися і в умовах Лісостепу і є однією з найбільш перспективних зернофуражних культур у цій зоні).
Сорго витримує повторні посіви і може тривалий час вирощуватись на постійному місці. Вимогливість сорго до добрив, як і кукурудзи, досить висока. Добре реагує на внесення повного мінерального добрива з розрахунку, кг/га: N45-60P45-60K45-60. На чорноземах сорго більш чутливе до фосфорних добрив, на каштанових ґрунтах - азотно-фосфорних. Підвищені дози азотних добрив сприяють накопиченню в зеленій масі сорго отруйних ціаністих речовин, що необхідно враховувати при вирощуванні сорго на зелений корм.
Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення сорго комплексними мікродобривами
| № | Фаза розвитку | Препарат | Норма внесення, л/га | Значення |
| 1 | Обробка насіння | «РОСТОК» Зерновий | 3 | Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку. |
| 2 | 3-4 листки | «РОСТОК» Зерновий | 2 | Зміцнення кореневої системи; підвищення продуктивної кущистості і як наслідок - зростання урожайності збільшення площі листової поверхні; підвищення стійкості рослин до хвороб. |
| «РОСТОК» Макро | 1 | |||
| 3 | Кущення | «РОСТОК» Зерновий | 2 | Інтенсивне збільшення площі листової поверхні (підвищення чистої продуктивності фотосинтезу на 10-40%) та як наслідок підвищення врожайності, зміцнення кореневої системи. |
| «РОСТОК» Плодоношення | 1 | |||
| 4 | Викидання волоті | «РОСТОК» Зерновий | 3 | Підвищення врожайності та покращення показників якості зерна (утворення масивної волоті). |
Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.
Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).
Вміст поживних елементів у добривах "УАРОСТОК"® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.
Застосування мікродобрив"УАРОСТОК"® сприяє:
- підвищенню життєздатності насіння;
- стимулюванню росту та розвитку рослин;
- посиленню стійкості рослин до хвороб;
- зростанню продуктивної кущистості;
- підвищенню жаростійкості та посухостійкості рослин;
- збільшенню зеленої маси (за вирощування культури на зелений корм);
- покращенню якості зерна;
- збільшенню урожайності культури на 10-15 %.
| Мікродобриво | Склад мікродобрива, г/л | ||||||||||
| N | Р2О5 | К2О | MgO | SО3 | Fe | Mn | B | Zn | Cu | Mo | |
| «РОСТОК» Зерновий | 80 | - | - | 51 | 37 | 3,6 | 12 | 2 | 2 | 9 | 0,05 |
| «РОСТОК» Макро | 60 | 120 | 60 | 0,2 | 10 | 1,4 | 1 | 0,2 | 2,2 | 2,5 | 0,055 |
| «РОСТОК» Плодоношення | - | 100 | 200 | - | 5 | 0,5 | 2 | 0,75 | 0,6 | 0,6 | 0,05 |
Мікродобрива"УАРОСТОК"® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.
Сорго найбільш чутливе до мікроелементів: марганцю, цинку, заліза, молібдену; менш чутлива ця культура до забезпеченості – міддю, слабко реагує на – бор і сірку.
Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов'язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.
Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.
Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих - доступність його висока.
Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.
Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, як захисних речовин. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.
За нестачі цинку порушується синтез білку і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.
Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов'язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню.
Системи цитохромів – невід'ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн¬ню заліза висока вологість ґрунту.
Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.
Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.
Застосування мікродобрив "УАРОСТОК"® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.