Баклажани та солодкий перець

Баклажани та перець солодкий – цінні овочеві культури родини Пасльонові. Хімічний склад баклажанів: сухі речовини 7,1-11,0%, цукрів 2,7-4,0%, білків 0,6-1,4%, жирів 0,1-0,4%, солі фосфору, калію, кальцію, заліза, каротин, а також велика кількість вітамінів групи В і клітковини. Перець дуже багатий на вітаміни (особливо на вітамін С – як лимон і чорна смородина, вітаміни В1, В2 і Е), каротин і рутин, багато ефірних олій і грубої клітковини.

Ці овочеві культури особливо вимогливі до структури і родючості ґрунтів. Вони добре ростуть і плодоносять на легких, багатих гумусом ґрунтах, що містять поживні речовини в легкодоступних формах. Вони дуже добре реагують на позакореневі підживлення мікродобривами в період бутонізації і цвітіння, а також на комплексні підживлення в період масового плодоношення.

Рослини цих овочевих культур виносять з 1 га ґрунту 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції, кг: багато кальцію, магнію – 3-4; г: заліза – 65, марганцю – 5, бору – 1,5, цинку – 4, молібдену – 0,1.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Марганець.

Вміст поживних елементів у добривах «^УАРОСТОК»^® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив«^УАРОСТОК»^® сприяє:

• прискоренню проростання насіння;
• збільшенню інтенсивності росту та розвитку рослин;
• зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
• підвищенню стійкості рослин до хвороб;
• збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
• підвищенню врожайності культури на 10-15%;
• поліпшенню показників якості (підвищення вмісту вітамінів і сухих речовин);
• подовженню терміну зберігання.

Мікродобрива «^УАРОСТОК»^® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Особлива потреба культур у таких мікроелементах як залізо, марганець, бор і сірка, а стосовно кальцію і магнію(Cа і Mg) – вони є кальціє- і магнієфільними (любивими) культурами. За нестачі кальцію у плодах проявляється інфекційне захворювання – верхівкова гниль. Необхідно вносити 40-50 кг діючої речовини Са2+ та Mg2+/га, з урахуванням вмісту цих елементів у ґрунті.

Магній(Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn)Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих - доступність його висока.

За нестачі мікроелементів рослини пригнічені, а основною ознакою нестачі є недорозвинена вегетативна частина рослини, мілкі та деформовані листки.

Застосування мікродобрив «^УАРОСТОК»^® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.