Гречка

Гречка - одна з найважливіших круп'яних культур. Середній вміст білку в зерні становить 9%, крохмалю - 70%, жиру - 1,6%. Основний продукт, що виробляється з гречки - гречана крупа, що володіє високими смаковими й дієтичними властивостями. Гречану солому використовують як добавку до кормів, додаючи солому зернових культур, оскільки вона є малоцінним кормом (1кг містить 0,3 корм. од.). Гречку використають як страхову культуру при пересіві озимих.

 Норма витрати робочого розчину 250-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК»  Марганець та «РОСТОК»  Бор

Вміст поживних елементів у добривах «^УАРОСТОК»^® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив  «^УАРОСТОК»^® сприяє:

• покращенню якості посівного матеріалу (енергії проростання і схожості);
• прискоренню росту та розвитку рослин;
• зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників;
• підвищенню стійкості рослин до хвороб;
• збільшенню кількості продуктивних квіток та маси зернівок;
• підвищенню врожайності культури на 10-15%;
• поліпшенню показників якості зерна (підвищення вмісту білка).

Мікродобрива «^УАРОСТОК»^® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Особлива потреба культури у таких мікроелементах як бор і марганець.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «^УАРОСТОК»^® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.