Роль мікроелементів в житті рослин.

«Усі завдання агрономії, якщо вникнути в їх сутність, зводяться до визначення і, по можливості, своєчасного забезпечення правильного живлення рослин». К.А. Тімірязєв.

Відомо, що без достатнього удобрення сільськогосподарських культур їх вирощування стає низькорентабельним, втрачають сенс затрати на насіння, пестициди і весь комплекс польових та збиральних робіт. У підвищенні ефективності мінерального живлення рослин особливу роль відіграють мікроелементи, насамперед бор, молібден, мідь, цинк, залізо, марганець.

Мікроелементи необхідні рослині в невеликій кількості, але їх нестача негативно позначається на їх життєздатності. Роль мікроелементів обумовлена їх дією в якості каталізаторів багатьох ферментних процесів у рослинній клітині. Практично це означає, що вони приймають участь у внутрішніх процесах рослин, а отже, їх кількісне поглинання і потреба для рослин зростає з посиленням росту маси. За відсутності хоча б одного мікроелемента рослина нездатна добре рости, розвиватися і утворювати репродуктивні органи. Повна відсутність або великий дефіцит мікроелемента веде до загибелі рослин. Така необхідність рослин в мікроелементах пов’язана з тим, що вони входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів, інших фізіологічних сполук і відіграють важливу роль у процесах, які відбуваються в живих організмах. Виключно важливу роль відіграють мікроелементи в процесах запліднення. Вони позитивно впливають на розвиток насіння та на посівні якості. Під їх впливом рослини становляться більш стійкими до несприятливих умов, посухи, ураження хворобами, шкідниками та ін.  

Усі елементи мінерального живлення органічно взаємопов’язані між собою в життєдіяльності рослини та відіграють унікальну роль. Це сформульовано в законі мінімуму Лібіха, який свідчить про те, що визначальним показником рівня урожайності та його якості є елемент, що знаходиться в мінімумі. Саме тому роль мікроелементів в отриманні високих, сталих і повноцінних за якістю врожаїв сільськогосподарських культур настільки велика і не менш важлива, як і основних елементів мінерального живлення – азоту, фосфору, калію, кальцію і магнію.

Основним джерелом мікроелементів для рослин є ґрунт. Проте не всі ґрунти можуть повністю задовольнити потребу рослин у них. За даними ННЦ «Інституту ґрунтознавства і агрохімії ім. А.О. Соколовського» НААН, із 33 млн га орних земель в Україні 56% мають низький вміст рухомого цинку, 25% - рухомого бору, 8% - рухомої міді.  Це підвищує потребу в застосуванні мікродобрив на ґрунтах не тільки з недостатнім, але і помірним вмістом мікроелементів в доступній рослинам формі. Отже, застосуванню мікродобрив в системі удобрення сільськогосподарських культур слід приділяти значної уваги.

З повагою колектив ТОВ «Український Аграрний Ресурс».