Сульфати і хелати в живленні рослин

Сучасне сільське господарство України дуже складно уявити без застосування мікродобрив. Важливе значення має їх форма діючої речовини. Вона безпосередньо впливає на відсоток засвоєння мікроелементів.

Вміст в ґрунті доступних форм мікроелементів дуже низький і вимірюється десятими долями мг на 1 кг. Більшість ґрунтів мають високу поглинаючу здатність, тому вносити мікродобрива у формі чистих сульфатів (солей) недоцільно, вони слабо розчинні і ефективні лише на ґрунтах із кислою і слабокислою реакцією ґрунтового розчину. На нейтральних і слабколужних ґрунтах неорганічні солі перетворюються в слаборозчинні та важкорозчинні сполуки (гідроксиди, карбонати), які недопустимі рослинам. Крім того, треба відмітити, що сульфатні форми добрив швидко забруднюють форсунки техніки.

На сьогодні встановлена і доведена ефективність мікроелементів у вигляді рідких нетоксичнихкомплексонів (хелатів). Що ж таке хелати, і в чому їхні переваги перед сульфатами?

Хелати (від. лат. chelate – клішня) – це металоорганічні комплекси, в яких хелатуючий агент міцно утримує іон металу в розчинному стані аж до самої миті потрапляння його в рослину. Ефективність їх в 5 – 10 разів вища за сульфати або фосфати, за рахунок їх більш високого стимулювання засвоєння основних елементів живлення із ґрунту, біологічної активності і кращого засвоєння клітиною.

Комплексони (хелати) металів стійкі майже на всіх типах ґрунтів і обмежень по рНгрунтового розчину для них немає. Позитивним є те, що хелатні мікродобрива можна використовувати в якості профілактичного засобу для запобігання захворювань і фізіологічних стресів рослин.

Перехід елементів у легкодоступну біологічно активну форму (комплексонати металів), здійснюється за допомогою спеціальних кислот – комплексоутворювачів. Вашій увазі пропонуються найкращі з біологічної і фізико-хімічноїточки зору хелатуючі кислоти (комплексоутворювачі):

• етилендиамінтетраоцтова кислота (ЕДТА);
• диетилентриамінпентаоцтова кислота (ДТПА);
• дигідрооксибутилендиамінтетраоцтова кислота (ДБТА);
• етилендиаміндиянтарна кислота (ЕДДЯ);
• оксиетилендифосфорна кислота (ОЕДФ);
• нітрилтриметиленфосфорна кислота (НТФ).

Приклад:

а–амінооцтова кислота (гліцин) може реагувати з гідроксидом міді з утворенням синьо-фіолетового міцного комплексу, повністю розчинного в воді: Cu(OH)₂ + 2NH₂CH₂COOH = [Cu(NH₂CH₂COO)₂] + 2H₂O

Ліганд NH₂CH₂COO – (гліцінат-іон) відносять до категорії біденантних лігандів, утворюючих два хімічних зв'язка з комплексоутворувачем – через атом оксигенукарбоксильної групи і через атом азота аміногрупи.

Внутрішня сфера комплекса містить два замкнутих п'ятичленних цикла, в зв'язку з чим отриманий комплекс відрізняється високою стійкістю.

Константа утворення дігліцинатоміді(ІІ) β2 дорівнює 1,8х1015.

У комплексонах головна роль належить металу, а сам він відіграє транспорту функцію.

Із комплексонів, які містять карбоксильні групи, найоптимальнішими є ЕДТА і ДТПА, вони легко засвоюються рослинами і мають відмінну біологічну активність.

Із комплексонів фосфорної групи найкращім є ОЕДФ. Ця сполука за своєю структурою найближча до природних комплексонів на основі полі фосфатів, які під дією світла розкладаються в листі рослин до ацетону і фосфатів, в свою чергу фосфати використовуються для додаткового живлення рослин фосфором.

На сьогоднішній день сучасний асортимент мікродобрив, які містять мікроелементи у формі хелатів досить різноманітний, у зв'язку з чим, перед аграрієм виникає питання в виборі того чи іншого мікродобрива та способу його внесення. На думку багатьох вчених, а також наукових співробітників ТОВ «Український Аграрний Ресурс», найефективнішим і економічно обґрунтованим способом внесення мікродобрив є обробка насіння, позакореневі підживлення (аплікація на листкову пластинку) під час вегетації та фертигація (введення добрив у поливні води при крапельному зрошенні).

Наша компанія пропанує Вам надійні з наукової та практичної точки зору мікродобрива «^УАРОСТОК»^ТМ:

• Безпечні та ефективні;
• Знаходяться в рідкому стані;
• Метали у формі хелатів (ЕДТА);
• Мають в своєму складі стимулятор росту;
• Мають прилипаючи та плівкоутворюючі властивості;
• Мають фунгіцидні властивості;
• Сумісні з більшістю засобів захисту рослин.

Олександр Слюсар, к. с.-г. н.
Євген Кучеров, агроном-агрохімік