Товарів: 0 шт.

   Баштанні культури – це гарбуз, кавун, кабачок та інші культури, які відносяться до родини Гарбузових. Кавуни вирощують переважно на півдні і південному сході України (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області та  АР Крим), а кабачки – на всій території України. Плоди баштанних культур є цінним харчовим і дієтичним продуктом, який використовується в їжу у свіжому (кавун), печеному, смаженому (гарбуз) і маринованому (кавун) вигляді; як сировина для виробництва меду, цукатів, пюре; на корм худобі; як олійна сировина (насіння). Гарбуз містить багато вітамінів А та Е, елементів (К, Ca, P, Mg, Fe, Cu, Zn). Кавун містить корисні цукри (переважно фруктозу), елементи (магній, калій тощо), пектин, каротин, вітаміни B1, B2, вітамін С, насіння  багате на цинк.   

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення кавуна та гарбуза комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК»  Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

3-5 листків

«РОСТОК» Макро

2

Зміцнення кореневої системи;
посилення кущення, підвищення стійкості рослин до  хвороб.

3

Бутонізація

«РОСТОК» Плодоношення

2

Підвищення урожайності та якості продукції

«РОСТОК» Зав’язь

2

Посилення плодоутворення.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Марганець.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню якості посівного матеріалу;
  • прискоренню росту та розвитку рослин;
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості плодів (підвищення вмісту вітамінів, цукрів, сухих речовин);
  • подовженню терміну зберігання плодів.

Мікродобриво

Склад мікродобрива, г/л

N

Р2О5

К2О

Na2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Co

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК»  Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ  є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Особлива потреба у рослин кавуна у таких мікроелементах як магній і кальцій, дині – бор (початкові етапи розвитку). Незбалансоване азотне живлення та нестача міді (особливо на торфових ґрунтах і на ґрунтах, бідних на мікроелементи - молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірку) для всіх баштанних культур (кавуна, дині, гарбуза) призводить до збільшення вмісту нітратів у продукції.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн­ню заліза висока вологість ґрунту.

Марганець (Мn)Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Сірка (S) Сірка входить до складу органічних сполук, що відіграють важливу роль в обміні речовин організму. Так, сірка входить до складу трьох амінокислот - циститу, цистеїну і метіоніну. Майже всі білки включають амінокислоти, що містять сірку, тому стає зрозуміла роль сірки в білковому обміні організму. Сірка бере участь у численних реакціях обміну (аеробна фаза дихання, синтез жирів і ін.). У складі коензиму А (СоА-SH) сірка бере участь в утворенні макроергічних зв’язків з ацильними групами кислот. Ацетілкоензім А (CH3CO~SCoA) грає роль в метаболізмі вуглеводів, жирних кислот, амінокислот.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Дині вирощують переважно на півдні і південному сході України (Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області та  АР Крим). Плоди дині є цінним харчовим і дієтичним продуктом, який використовується в їжу в свіжому та переробному вигляді. Диня містить безліч вітамінів, мікроелементів, але вона досить калорійна.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення дині комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК»  Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

3-5 листків

«РОСТОК» Макро

2

Зміцнення кореневої системи;
посилення кущення, підвищення стійкості рослин до  хвороб.

3

Бутонізація

«РОСТОК» Плодоношення

2

Підвищення урожайності та якості продукції.

«РОСТОК» Зав’язь

2

Покращення процесу плодоутворення.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Бор та «РОСТОК» Марганець.

Вміст поживних елементів у добривах  «УАРОСТОК»ТМ  та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ  сприяє:

  • підвищенню якості посівного матеріалу;
  • прискоренню росту та розвитку рослин;
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості плодів (підвищення вмісту вітамінів, цукрів, сухих речовин);
  • подовженню терміну зберігання плодів.

Мікродобриво

Склад мікродобрива, г/л

N

Р2О5

К2О

Na2О

MgO

SO3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Co

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК»  Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК»   Бор

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

Мікродобрива  «УАРОСТОК»ТМ  є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Особлива потреба для рослин кавуна у таких мікроелементах як магній і кальцій, динібор (початкові етапи розвитку). Незбалансоване азотне живлення та нестача міді (особливо на торфових ґрунтах і на ґрунтах, бідних на мікроелементи - молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірку) для всіх баштанних культур призводить до збільшення вмісту нітратів у продукції.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн­ню заліза висока вологість ґрунту.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Сірка (S) Сірка входить до складу органічних сполук, що відіграють важливу роль в обміні речовин організму. Так, сірка входить до складу трьох амінокислот - циститу, цистеїну і метіоніну. Майже всі білки включають амінокислоти, що містять сірку, тому стає зрозуміла роль сірки в білковому обміні організму. Сірка бере участь у численних реакціях обміну (аеробна фаза дихання, синтез жирів і ін.). У складі коензиму А (СоА-SH) сірка бере участь в утворенні макроергічних зв’язків з ацильними групами кислот. Ацетілкоензім А (CH3CO~SCoA) грає роль в метаболізмі вуглеводів, жирних кислот, амінокислот.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Здавна цибулю шалот вважають аристократичною, що приносить насолоду гурманам, оскільки вона соковитіша, м'якша і ароматніша ніж цибуля ріпчаста. Для неї характерний своєрідний специфічний, запашний аромат. Відрізняється ніжним, тонким смаком. Листя у шалот ніжніші, а цибулини, маючи високі смакові властивості, менш гострі, ніж у цибулі ріпчастої. За смаком соковиті луски цибулини солодкі або напівгострі. Багато рецептів французької кухні включають саме шалот, оскільки вона не заглушує тонкого смаку інших продуктів. З дрібних цибулин шалот готують чудові мариновані Пікулі. Шалот багата поживними речовинами. Листя містить багато цукру, вітаміни, мінеральні солі і біологічно активні речовини, завдяки чому воно довго зберігає ніжність, приємний смак і аромат. У цибулинах вміст окремих речовин більший, ніж в листках.  Із цукрів у листі міститься дицукрів до 4,2%, моноцукрів 1,1% і сахарози 0,4%, а в цибулинах - до 12,5% дицукрів. Крім вітаміну С, в шалот виявлені вітаміни В1 В2, РР і каротин.   

   У цибулі шалот є необхідні для людини мінеральні солі калію, кальцію, фосфору, заліза. У ній міститься ряд мікроелементів - нікель, кобальт, хром, ванадій, молібден, титан, кремній і навіть германій. Крім ефірних олій, є фітонциди. Харчова (енергетична) цінність шалот становить, ккал (кДж) на 100 г сирої речовини: зелені 11 - 19 (70-79), цибулин - 33-36 (137-150).   

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулі шалот комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння або цибулин

«РОСТОК» Макро

3

Поліпшення якості посадкового матеріалу, прискорення росту і розвитку.

2

Через 10 діб

«РОСТОК» Плодоношення

2

Підвищення урожайності зеленої маси шляхом інтенсифікації мінерального живлення; зниження вмісту нітратів шляхом їх відновлення до амонію, зростання вмісту вітаміну С та ефірних олій.

3

Після кожного зрізання листків

«РОСТОК» Завязь

2

Швидке відростання листків і збільшення кратності зрізів.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець та «РОСТОК» Бор.

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМсприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення його проростання на 10-16 діб);
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню приживання розсади за розсадного способу вирощування;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає  вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.

Мікродобриво

Склад мікродобрива, г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами  неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Коренеплоди – це овочі, в яких є їстівним потовщений стрижневий корінь. Представлені морквою, буряком, редькою та іншими культурами та умовно поділяються на овочі типу моркви, типу буряка та типу редьки. Харчова цінність коренеплодів обумовлена високим вмістом компонентів: азотистих речовин від 0,4% (ріпа) до 3,5% (буряк), вітаміну С - від 0,2мг% (редька) до 60мг% (ріпа), вуглеводів (6-9% у моркві і столових буряках), мінеральних солей (0,7-1,0%), вітамінів, клітковини (0,5-2%).

Буряки цукрові містять значну кількість цукрів (9% сахарози), мінеральні речовини (солі фосфору, кальцію, магнію, заліза, кобальту), пектину, вітаміни С, В, РР.

Морква дуже цінний продукт харчування, оскільки має цілий комплекс вітамінів: С, В1, В2, В6, В12, D, Е, К, Р, РР, пантотенову і фолієву кислоти, велику кількість каротину (до 9 мг %), від вмісту якого залежить її колір, а також біологічно-активні речовини — фітонциди, мінеральні солі (кобальт, калій, залізо, мідь, фосфор, кальцій, йод, бром та ін.), ферменти, полісахариди (пектини, клітковина), багато цукрів (до 15%), які легко засвоюються, органічні кислоти, флавоноїди, ефірні олії, що зумовлюють специфічний аромат моркви.

Редька - коренеплід з гірко-гострим смаком і специфічним запахом, зумовленим ефірними оліями і глікозидами. В ній міститься цукор (6%), вітамін С, багато солей калію.

Коренеплоди виносять багато елементів живлення і є дуже чутливими до проведення позакореневих підживлень. Особливу потребу відчувають до дефіциту магнію (Mg), марганцю (Mn) і бору (B). До того ж, на Поліссі і в західних районах Лісостепу під коренеплоди вносять мідні, цинкові й кобальтові мікродобрива.

На утворення 1 т коренеплодів і відповідної кількості гички з 1 га з ґрунту виноситься багато кальцію, магнію (Mg) – 1,5-2,0 кг, сірки, марганцю (Mn) – 0,015-0,02 кг, бору (B) – 0,01 кг та інших мікроелементів.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення коренеплодів комплексними мікродобривами

Фаза розвитку

Препарат

Норма внесення, л/га

Значення

1 2-3 справжніх листки

«РОСТОК» Макро

2

Підвищення продуктивності.

2

Перед змиканням листків в міжряддях

«РОСТОК» Буряк

2

Зміцнення кореневої системи, збільшення площі листової поверхні, збільшення стійкості до кореневих гнилей,   підвищення врожайності.

«РОСТОК» Бор

1

3

Через 3-4 тижні

«РОСТОК»*

2

Збільшення стійкості до кореневих гнилей, підвищення врожайності та якості коренеплодів, їх смакових властивостей, лежкості.

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

1

* для культур типу буряку використовують «РОСТОК» Буряк, а типу моркви та редьки – «РОСТОК»  Плодоношення, оскільки надлишкове азотне живлення у моркви призводить до надлишкового росту листя, стовбуріння коренеплодiв, огрубiння їх тканин, зниження вмісту цінних поживних речовин i підвищення вмісту нітратів.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.  

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець.

Вміст поживних елементів у добривах  «УАРОСТОК»ТМ  та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • зміцненню кореневої системи і активному наростанню вегетативної маси;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню маси і розміру коренеплодів; 
  • покращенню якості коренеплодів (підвищенню вмісту сухої речовини, цукрів, вітаміну С, каротину та зниженню надлишкового вмісту нітратів);
  • збільшенню урожайності на 10-15 %;
  • подовженню періоду зберігання коренеплодів.

Мікродобриво

Склад мікродобрива, г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Буряк

80

-

-

47

25

2

8

9,7

6,6

2

0,055

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Бор (B) Найсуттєвіше з усіх мікроелементів впливає на урожайність, цукристість і лежкість коренеплодів. За його нестачі спостерігається відмирання і почорнінні як молодих листків так і точки росту, а в коренях спостерігається спочатку побуріння, а потім почорніння зовнішніх кілець судинно-провідної системи (гниль сердечка). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Сірка (S) Сірка входить до складу органічних сполук, що відіграють важливу роль в обміні речовин організму. Так, сірка входить до складу трьох амінокислот - циститу, цистеїну і метіоніну. Майже всі білки включають амінокислоти, що містять сірку, тому стає зрозуміла роль сірки в білковому обміні організму. Сірка бере участь у численних реакціях обміну (аеробна фаза дихання, синтез жирів і ін.). У складі коензиму А (СоА-SH) сірка бере участь в утворенні макроергічних зв’язків з ацильними групами кислот. Ацетілкоензім А (CH3CO~SCoA) грає роль в метаболізмі вуглеводів, жирних кислот, амінокислот.

Марганець (Mn) Впливає на збільшення вмісту цукрів, хлорофілу, поліпшує відтік цукрів з листя у коренеплід, підсилює інтенсивність дихання. Він прискорює розвиток рослин, впливає на пересування фосфору зі старіючого нижнього листя до верхнього і до репродукційних органів. Марганець підвищує водо-утримуючу здатність тканин. Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Цибуля ріпчаста — найбільш поширений вид цибулі. Цибуля ріпчаста містить ефірну олію (до 30 мг%), вітамін С, рибофлавін, тіамін, каротиноїди, фітинову, лимонну і яблучну кислоти, цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), флавоноїди, сполуки K, Fe, Mn, Zn, Co. При споживанні 80-100 г цибулі зеленої можна повністю задовольнити добову потребу організму у вітаміні С. Цибулю зелену (на перо) використовують в свіжому вигляді разом з цибулиною, яка проросла (довжина пера не менш ніж 20 см).

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулі ріпки мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

Випрямлення  сходів*

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення росту і розвитку шляхом забезпечення ро рослин елементами живлення в критичні фази.

3

Інтенсивний ріст листків (через 10-15діб)

«РОСТОК» Плодоношення

2

Підвищення урожайності зеленої маси цибулі і покращення якості (зниження вмісту нітратів шляхом їх відновлення до амонію, підвищення  вмісту вітаміну С та ефірних олій).

* суміщають з підживленням карбамідом N30.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець та «РОСТОК» Бор.

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення його проростання на 10-16 діб);
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає  вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами  неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Капуста – важлива овочева культура, яка вражає споживачів своїми смаковими властивостями та видовим різноманіттям (капусти: білоголова, червоноголова, цвітна, брюссельська, броколі, кольрабі, савойська, пекінська та китайська).

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення капусти комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння*

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу.

2

Пікірування (розсади) або проріджування (за висіву у відкритий ґрунт)

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення росту та розвитку.

3

Висаджування розсади або 5-7 листків

«РОСТОК» Макро

2

Формування більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, підвищення інтенсивності фотосинтезу на 10-40%.

«РОСТОК» Бор 1

4

Початок плодоутворення: закручування листків до середини (головчаста), до цвітіння (цвітна, броколлі), початок утворювання ріпки (кольрабі),  прищіплювання верхівкової бруньки  (брюссельська капуста)

«РОСТОК» Макро

2

Підвищення урожайності до 15% і поліпшення якості продукції.

«РОСТОК» Бор 1

* в Поліссі і в західних районах Лісостепу, а також для пізніх сортів капусти, які вирощуються безрозсадним способом (додаючи перегній - мульчування). Можливо проводити одночасно з протруюванням насіння;

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Мідь, «РОСТОК» Цинк та «РОСТОК»  Бор.

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб, включаючи чорну ніжку і гниль сердечка;
  • підвищенню якості продукції (вміст вітамінів, сухих речовин) та подовженню терміну її лежкості;
  • збільшенню урожайності культури на 10 -15%;
  •  отриманню 2-го врожаю.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

«РОСТОК» Цинк

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

«РОСТОК» Мідь

-

-

-

-

-

-

-

-

-

75

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ  є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Для живлення рослин родини капустяних велике значення мають мікроелементи: марганець, молібден, цинк, бор, мідь та ін. Мікроелементи активізують дію ферментів, підвищують холодостійкість рослин, зменшують непродуктивні витрати вологи.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

За недостатньої забезпеченості рослин мікроелементами неможливо отримати високі врожаї, саме тому проведення позакореневих підживлень є таким важливим і ефективним заходом у технології вирощування капустяних культур.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ  дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Цибуля-порей має приємний слабкогострий смак. Використовують її в свіжому вигляді для приготування салатів, відвареною — для ароматизації овочевих юшок і як гарнір до рибних і м'ясних страв. Вона багата на цукри (6,5 %), вітамін С (35 мг%), білки (3 %), солі калію, заліза, кальцію, фосфору, містить вітаміни В1 В2, Е, РР, каротин, ефірну олію, до складу якої входить сірка.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулі порей мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

2-3 справжніх листки

«РОСТОК» Макро

3

Прискорення росту та розвитку рослин.

2

5-6 справжніх листків

«РОСТОК» Плодоношення

2

Активування росту рослин і формування несправжнього стебла.

3

Через 10-15діб

«РОСТОК» Плодоношення

2

Підвищення урожайності зеленої маси цибулі і покращення якості (зниження вмісту нітратів шляхом їх відновлення до амонію, підвищення вмісту вітаміну С та ефірних олій).

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець та «РОСТОК» Бор.

Вміст поживних елементів у добривах«УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.
Мікродобриво

Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами  неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.

Бор (B) Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Цибулеві культури: цибуля ріпчаста, цибуля-шалот, цибуля-батун, цибуля багатоярусна, цибуля-порей, цибуля-шніт, цибуля-слизун, часник. Ці культури мають важливе значення для раціону людини, оскільки є корисними і вживаються в їжу у свіжому вигляді або готуються різноманітними способами.   

   Цибуля містить ефірну олію (до 0,15%), вітамін С, рибофлавін, тіамін, каротиноїди, фітинову, лимонну і яблучну кислоти, цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), флавоноїди, сполуки калію, заліза, марганцю, цинку, кобальту. У зв'язку з біологічними особливостями культури розроблені технології вирощування: цибулі ріпчастої з насіння в один рік, цибулі-сівка, цибуліріпчастої з сівка, як дворічній культурі, на насіння та цибулі на перо.   

  Цибуля-ріпка відрізняється підвищеними вимогами до родючості ґрунту. Вона займає середнє місце серед овочевих рослин за виносом елементів живлення з ґрунту, поступаючись коренеплодам, капусті та огіркам. Гострі сорти цибулі виносять більше елементів живлення, ніж солодкі. Загальний винос елементів мінерального живлення вищий за вирощування цибулі ріпчастої з насіння; тоді як за вирощування з сіянки ці показники менші. Надлишок азоту шкідливий для врожаю, так як він затримує визрівання цибулі і погіршує її зберігання, тому азотні добрива вносять у легкозасвоюваних формах тільки перед сівбою. Найбільш високі врожаї цибулі одержують при внесенні середніх доз мінеральних добрив у поєднанні із застосуванням перегною. Цибулеві культури добре реагують на внесення мікроелементів, особливо міді (15-30 г/10 м2), одночасно з мінеральними добривами. Наявність в цибуліріпки гірчичних олій, до складу яких входить сірка, свідчить про підвищену потребу в цьому елементі.   

   За вирощування цибулі на перо особливо важливим є проведення підживлень мікроелементами, оскільки цю культуру часто зовсім не удобрюють (урожай формується за рахунок відтоку поживних речовин із цибулини) або вносять добрива з урахуванням потреби наступної культури (для якої цибуля є попередником). Використання гербіцидів є забороненим. Тому проведення кореневих (за поливу) та позакореневих підживлень (протягом вегетації, закінчуючи за 2 тижні до збору зелені – довжина листків 20-25 см) є важливим. За вирощування в закритому ґрунті під культуру вносять (під основний обробіток): N - 180, Р - 50-70, К - 360, Мg - 50-60, Са - 80-100; літом: N - 140, Р - 50-70, К - 220, Мg - 40-55, Са - 80, та мікроелементи.   

   Цибуля-порей відносно невибаглива рослина, проте потребує гарного удобрення, яке забезпечить не тільки вчасне дозрівання врожаю, але і високу продуктивність культури.   

 Шалот має підвищені вимоги до родючості ґрунту, тому при вирощуванні необхідно використовувати легкодоступні форми добрив, у зв'язку з його скоростиглістю.   

   Вигонка зелені цибуль батун та шалот у закритому ґрунті проходить в 2 рази швидше, ніж з цибулі ріпчастої, а собівартість її в 3-4 рази нижче.   

   За вигонки часнику використовують озимі сорти, які формують більше зелені. Цибулини часнику містять ефірну олію, фітостерини, вітаміни, нікотинову кислоту, органічні кислоти, вуглеводи, полісахарид інулін, жирну олію, мінеральні речовини (калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, залізо, марганець, цинк, йод, мідь). На 10 т врожаю часник із ґрунту виносить 40 кг азоту, 12 — фосфору і 30 кг калію та багато мікроелементів.   

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулевих культур комплексними мікродобривами

Фаза розвитку   Препарат Норма внесення, л/га (т)  Значення

відкритий ґрунт

Цибуля-ріпка

1

Обробка насіння*

«РОСТОК» Плодоношення

3

Підвищення якості посівного матеріалу.

Підготовка сіянки**

2

Після випрямлення сходів – 1 справжній листок

«РОСТОК»  Плодоношення

2

Формування більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, підвищення інтенсивності фотосинтезу на 10-40%.

3

Наростання листків (через 10-15діб)

«РОСТОК»  Плодоношення

2

Прискорення росту коренів та вегетаційної маси.

«РОСТОК»  Бор

1

За потреби з метою усунення небажаних наслідків нестачі мікроелементів у рослин.

4

Початок формування цибулини

«РОСТОК» Плодоношення

3

Відкладання накопичених запасних речовин у цибулині; підвищення урожайності і поліпшення якості продукції;
подовження терміну зберігання цибулин.

«РОСТОК»  Бор(за потреби)

0,5-1

часник

1

Обробка повітряних цибулин*** чи зубків****

«РОСТОК»  Плодоношення

3

Підвищення якості посівного матеріалу.

2

По тало-мерзлому ґрунту - для озимого!

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення розвитку рослин  і отримання урожаю, усунення жовтого забарвлення листків.

3

2 справжніх листки

«РОСТОК»  Макро

2

Підвищення врожаю – збільшення кількості і розміру зубків.

4

Початок стрілкування

«РОСТОК» Плодоношення

2

Підвищення врожаю – збільшення розміру зубків.

захищений ґрунт

шалот

1

Обробка насіння або до посадкова обробка цибулин*****

«РОСТОК»  Плодоношення

3

Підвищення якості посадкового матеріалу, прискорення росту і розвитку.

2

Через 10 діб після сходів

«РОСТОК» Плодоношення

2

Посилення кущіння.

3

Через 10 діб

«РОСТОК»  Плодоношення

2

Підвищення урожайності як зеленої маси так і цибулин.

батун

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу.

2

Листки 5-10 см

«РОСТОК»  Макро

2

Прискорення росту і розвитку, а у випадку пересадки – покращення приживання рослин (проводиться через 10 діб після висадки рослин).

3

Після першого зрізу (листки 15-20 см)

«РОСТОК»  Макро

2

Підвищення урожайності і якості зеленної продукції.

4

Наступні зрізи

«РОСТОК» Зав’язь

3

*  можливо суміщати з іншими методами обробки насіння: барботування, обробка перемінними температурами, опромінювання, пророщування тощо (висів на сіянку);

** підготовка сіянки включає: намочування, пророщування, яровизацію, обігрів (40оС протягом 8 годин), за сівби зубками обробку не проводять;

*** незалежно від строку посіву і призначення: весна (формуються однозубкові цибулини ярого часнику), під зиму (І половина жовтня – однозубкові цибулини озимого часнику), літом (1-5 липня – задля отримання багатозубкового часнику);

**** зубки (оптимально масою 10-15 г) без ознак пошкоджень і хвороб замочують у розчині мікроелементів протягом 12 годин;

***** для прискорення відростання листя, перед висадженням цибулин обрізають шийку по плечиках і замочують в теплій воді при температурі +40 ... +45°С протягом 2-3 год або 1 добу в непідогрітій воді.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Мідь, «РОСТОК» Марганець, «РОСТОК» Молібден та«РОСТОК» Цинк.

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення проростання на 10-16 діб), зубків чи сіянок;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню приживання розсади за розсадного способу вирощування;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшує стрес рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників (ЗЗР);
  • покращенню якості (підвищення вмісту вітамінів і сухих речовин, зниження вмісту нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10 %;
  • подовженню терміну зберігання продукції.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л
N Р2О5 К2О Na2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Co

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

 

«РОСТОК»  Плодоношення

-

100

200

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

 

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

 

«РОСТОК»  Бор

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

 

«РОСТОК»  Мідь

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

75

-

 

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Коренева система цибулевих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення цих культур макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин ними неможливо отримати високі врожаї, саме тому проведення позакореневих підживлень є таким важливим і ефективним заходом у технології вирощування цих культур.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Цибуля-батун (Allium fistulosum L.) – багаторічна рослина родини лілійних. Це один з найбільш поширених видів багаторічної цибулі. Завдяки зимо-і морозостійкісті, а також короткому періоду спокою (від 1 тижня до 1 місяця), починає проростати вже під снігом і дає продукцію ранньою весною. На відміну від ріпчастої, у нього формується не справжня, а помилкова цибулина, з донця якої впродовж усього періоду вегетації розвиваються всі нові й нові пагони і листя. Листки трубчасті, порожнисті, вкриті восковим нальотом. Цибуля батун відрізняється високою холодостійкістю. Рослина світлолюбива, потребує достатнього зволоження, вимоглива до родючості грунту. Добре росте на багатих органікою суглинистих, супіщаних грунтах, чорноземах. У зелені батуна міститься від 1,7 до 2,4% цукрів,1,6-2,5% протеїну, 2,2-3,1 мг% каротину, від 82 до 125 мг% вітаміну С, а також ефірні масла, мікроелементи.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення цибулі батун мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Замочування насіння*

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу, збільшення виходу зеленної продукції.

2

2-3 листки (5-10см)

«РОСТОК» Макро

2

Підвищення виходу зеленної продукції.

3

Після кожного зрізання листків

«РОСТОК» Завязь

3

Швидке відростання листків і збільшення кратності зрізів шляхом забезпечення необхідними елементами живлення в стресовий період, зниження вмісту нітратів шляхом їх відновлення до амонію, зростання вмісту вітаміну С та ефірних олій.

* для прискорення проростання насіння (на 7-10 діб) перед сівбою замочують протягом доби у воді кімнатної температури, змінюючи її 2-3 рази. Легкі та недозрілі насінини спливають (їх видаляють). Потім насіння просушують до сипучого стану і висівають;

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець та «РОСТОК» Бор.

Вміст поживних елементів у добривах  «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення його проростання на 10-16 діб);
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає  вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.
Мікродобриво

Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

Na2O

Mg

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Со

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

Мікродобрива  «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур сильно мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості ними неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є таким важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Баклажани та перець солодкий – цінні овочеві культури родини Пасльонові. Хімічний склад баклажанів: сухі речовини 7,1-11,0%, цукрів 2,7-4,0%, білків 0,6-1,4%, жирів 0,1-0,4%, солі фосфору, калію, кальцію, заліза, каротин, а також велика кількість вітамінів групи В і клітковини. Перець дуже багатий на вітаміни (особливо на вітамін С – як лимон і чорна смородина, вітаміни В1, В2 і Е), каротин і рутин, багато ефірних олій і грубої клітковини.

Ці овочеві культури особливо вимогливі до структури і родючості ґрунтів. Вони добре ростуть і плодоносять на легких, багатих гумусом ґрунтах, що містять поживні речовини в легкодоступних формах. Вони дуже добре реагують на позакореневі підживлення мікродобривами в період бутонізації і цвітіння, а також на комплексні підживлення в період масового плодоношення.

Рослини цих овочевих культур виносять з 1 га ґрунту 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції, кг: багато кальцію, магнію – 3-4; г: заліза – 65, марганцю – 5, бору – 1,5, цинку – 4, молібдену – 0,1.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення баклажанів і перцю солодкого комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу  (підвищується схожість насіння); прискорення проростання.

2

Через 2-3 дні після висадки розсади

«РОСТОК» Плодоношення

1

Швидше пристосування рослин після пересаджування, забезпечення легкодоступними елементами живлення в стресовий період розвитку в достатній  кількості та співвідношенні.

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

2

3

Через 10-15 діб після пересадки

«РОСТОК» Томат

2

Прискорення генеративного розвитку – цвітіння, сприяє закладанню більшої кількості квітів (майбутніх плодів);
в цей період найважливіше підживлення культури.

«РОСТОК» Плодоношення

1

4

Бутонізація (через
10-15 діб)

«РОСТОК» Томат

2

Інтенсифікація закладання елементів продуктивності.

«РОСТОК» Селітра Магнієва

2

Підсилення ефективності фотосинтезу.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Марганець.

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ  та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив«УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • прискоренню проростання насіння;
  • збільшенню інтенсивності росту та розвитку рослин;
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості (підвищення вмісту вітамінів і сухих речовин);
  • подовженню терміну зберігання.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

СaО

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Сo

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК» Томат

40

-

-

-

-

29

10

5

4

3

1,5

0,2

0,01

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

85

-

-

165

-

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Селітра Магнієва

120

-

-

-

130

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ  є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Особлива потреба культур у таких мікроелементах як залізо, марганець, бор і сірка, а стосовно кальцію і магнію(Cа і Mg) – вони є кальціє- і магнієфільними (любивими) культурами. За нестачі кальцію у плодах проявляється інфекційне захворювання – верхівкова гниль. Необхідно вносити 40-50 кг діючої речовини Са2+ та Mg2+/га, з урахуванням вмісту цих елементів у ґрунті.

Магній(Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

За нестачі мікроелементів рослини пригнічені, а основною ознакою нестачі є недорозвинена вегетативна частина рослини, мілкі та деформовані листки.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ  дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Петрушка є однією з найпоширеніших культур для виготовлення приправ: вона є важливим інгредієнтом європейської, американської, африканської і східної кухонь. Її використовують як в свіжому, так і сушеному і рідше солоному вигляді. Крім того, що листя петрушки мають пряний смак, а гілочки служать чудовою прикрасою літніх салатів, вона ще й надзвичайно корисна. У її листках міститься вітаміну С у 5 разів більше, ніж у лимоні і апельсині, а також вітаміни В1, В2, К, РР, солі заліза, калію, магнію, кальцію, фосфору. 50 грамів цієї зеленої травички з легкістю забезпечують добову потребу людини у вітаміні С і каротині.   

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення петрушки комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1 рік

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

Через 15 діб після появи сходів

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення та збільшення виходу зеленної продукції (товарна продукція через 30-40 діб після появи сходів).

3

Після кожного
зрізу

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення відростання зеленої маси шляхом інтенсифікації азотного живлення та покращення її якості (стимулювання накопичення вітаміну С).

2 рік

4

Через 5-10 діб після танення снігу

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення росту та розвитку, збільшення вегетативної маси (товарна продукція через 10-20 діб після розставання снігу).

5

Після кожного зрізу

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення відростання зеленої маси шляхом інтенсифікації азотного живлення та покращення її якості (стимулювання накопичення вітаміну С).

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.   

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець.   

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.   

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ  сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення його проростання на 10-16 діб);
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає  вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.
Мікродобриво

Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.   

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур  мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.   

Бор (B) Покращує надходження азоту в рослини. Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.   

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.   

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.   

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.   

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.   

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.   

Застосування мікродобрив «РОСТОК» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.   

   Огірок - одна з найпоширеніших і найулюбленіших овочевих культур, плоди якої ми споживаємо і в зеленому недоспілому вигляді, і протягом усього року у свіжому (тепличні огірки), малосольному, маринованому і солоному вигляді. В огірках міститься велика кількість натрію, хлору, клітковини та інших корисних речовин. Огірок - однорічна теплолюбна перехреснозапильна рослина з роздільностатевими квітками, відноситься до родини Гарбузових.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення огірків комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Огірок

3

Підвищення якості посівного матеріалу (схожість та енергія проростання), забезпечення елементами живлення під час проростання.

2

3-4 справжніх листки (за 2-3 дні до висадки розсади на постійне місце)

«РОСТОК» Огірок

2

Зміцнення кореневої системи;
посилення кущення, підвищення стійкості рослин до  хвороб.

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

1

Задовольняється потреба культури у кальції, збільшується урожайність.

3

Бутонізація
(через 2-3 тижні)

«РОСТОК» Огірок

2

Підвищення і покращення якості врожаю.

«РОСТОК» Бор 1

4

Початок цвітіння (через 2-3 тижні після останнього)

«РОСТОК» Селітра Магнієва

1

Задовольняється потреба культури у магнії.

«РОСТОК» Огірок

2

Підвищення і покращення якості врожаю.

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Марганець

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ  та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив«УАРОСТОК»ТМ  сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • прискоренню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню інтенсивності фотосинтезу на 10-40%;
  • зменшенню стресу рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості плодів (підвищення вмісту вітамінів, зокрема вітамін С, сухих речовин, цукрів, зменшення вмісту нітратів).
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л
N

СаО

MgO

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Сo

«РОСТОК» Огірок

40

-

-

10

5

3

4

2

1

0,06

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

85

165

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Селітра Магнієва

120

-

130

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Рослини огірку виносять з 1 га у 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції, кг: кальцію – 30, магнію – 13; г: заліза – 94, марганцю – 9,6, бору – 1,5, цинку – 3,3, міді – 1,7, молібдену – 0,1.

Рослини огірків особливо чутливі до забезпеченості їх кальцієм і марганцем, середньо – магнієм та міддю, мало чутливі до - бору, цинку та молібдену.

Незбалансоване азотне живлення та вирощування огірків на ґрунтах, бідних на мікроелементи (молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірка) призводить до збільшення вмісту нітратів у продукції.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ  дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Капуста пекінська - Однорічна перехреснозапильна рослина. Вона має високу поживну цінність, а за білково-амінокислотним складом вона випереджає інші капустяні рослини. У ній містяться вуглеводи, пектинові і азотисті речовини (0,5-1,6%), клітковина (0,8-2,5%), а також 6,1-8,6% сухої речовини. Особливо вона багата вітамінами: А (каротин) - 0,6-2,5 мг на 100 г, В1 - 0,06, В2 -0,03, РР - 0,35. Вітаміну С ця капуста накопичує в два рази більше, ніж салат листовий (до 80 мг на 100 г). У листі виявлено значну кількість сирого білка. За його вмістом капуста пекінська випереджає білокачанну майже в два рази. Багатий цей вид капусти мінеральними солями кальцію, калію, заліза, фосфору, натрію, а також мікроелементами (алюміній, ванадій, мідь, марганець, молібден, нікель, стронцій, титан, хром, цирконій). В капусті пекінській виявлена фолієва кислота, яка необхідна для посилення імунної системи. Вона також стимулює утворення еритроцитів і лейкоцитів у крові.   

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення пекінської капусти комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

Пікірування або проріджування

«РОСТОК» Макро

2

Прискорення росту та розвитку за рахунок забезпечення основними елементами живлення, зменшення стресового навантаження рослин.

3

Висаджування розсади або 5-7 листків*

«РОСТОК» Макро

2

Формування розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, зростання інтенсивності фотосинтезу на 10-40%; інтенсифікація наростання зеленої маси шляхом оптимізації азотного живлення.

4

Закручування листків всередину

«РОСТОК» Макро

2

Підвищення урожайність до 15% і поліпшення якості зеленної продукції.

* суміщають з підживленням карбамідом N30;   

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.   

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Марганець та «РОСТОК» Молібден.   

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.   

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення його проростання на 10-16 діб);
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню приживання розсади за розсадного способу вирощування;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.   
Мікродобриво

Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

Na2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Со

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.   

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості рослин поживними речовинами  неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.   

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.   

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.   

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.   

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.   

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.   

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.   

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.   

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.   

Застосування мікродобрив«УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Томат - одна з найважливіших овочевих культур. Плоди томатів містять велику кількість вітамінівB1, B2,C, P, PP, провітамін A, цукри (2,1-8,8%), яблучну і цитринову кислоти та мінеральні речовини. Томати споживають свіжими, вареними, солоними, маринованими; з них виготовляють томатний сік, томат-пюре, кетчуп та ін. Помідор відноситься до родини Пасльонових.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення томатів комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Томати

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

8-9 листків (через 2-3 тижні)

«РОСТОК»  Томати

2

Посилення цвітіння.

«РОСТОК»  Селітра Кальцієва

1

3

Бутонізація
(через 2-3 тижні після останнього)

«РОСТОК»  Селітра Магнієва

1

Задовольняється потреба культури у магнії.

«РОСТОК»  Томати

2

Підвищується урожайність, покращується якість продукції.

4 Зав'язування плодів «РОСТОК»  Плодоношення 3

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Залізо, «РОСТОК» Марганець, «РОСТОК» Бор, «РОСТОК» Цинк та «РОСТОК» Мідь

Вміст поживних елементів у добривах  «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • прискоренню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню інтенсивності фотосинтезу на 10-40%;
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості плодів (підвищення вмісту вітамінів, зокрема вітаміну С, сухих речовин, цукрів, зменшення вмісту нітратів, покращення смакових властивостей);
  • подовженню терміну зберігання продукції.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л
N MgO СаО 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Сo

«РОСТОК»  Томати

40

-

-

29

10

5

4

3

1,5

0,2

0,01

«РОСТОК» Селітра Магнієва

120

130

-

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

85

-

165

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Рослини помідору виносять з 1 га у 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції, кг: магнію – 2-3; г: заліза – 63, марганцю – 12, бору – 1,1, цинку – 4, молібдену - 0,1.

Помідор має певні особливості живлення, а нестачу поживних речовин для рослини можна визначити візуально, спостерігаючи за розвитком рослини, забарвленням листків тощо.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Мідь (Сu) Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Кріп широко використовують як приправу. Незрілі плоди використовують для аромату хліба та чаю. Листя і молоді стебла придатні для засолювання овочів, приготування маринадів та консервування. Молоді пагони засолюють на зиму. Ефірне масло застосовують в кондитерській промисловості і миловарінні. Лікарською сировиною служать стебла, листя, суцвіття і плоди. Всі частини рослини містять ефірну олію. Особливо багаті ним плоди і стебла. В олії кропу знайдені карвон, фелландрен, діаллопіол, терпінен та інші речовини. Кріп багатий жирним маслом, основу якого складають гліцериди пальмітинової, олеїнової і лінолевої кислот. Поряд з маслами він містить велику кількість вітамінів С, B2 і В6, нікотинову та фолієву кислоти, а також речовини з групи флавонидів - рутин, кверцетин, кемпферол, солі кальцію, калію, заліза і фосфору.   

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення кропу комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

Зелена розетка
(3-5 листків)*

«РОСТОК» Макро

2

Рослини формують більше зеленої маси, в якій нагромаджується більше цінних речовин (господарська стиглість – зелені листки).

3

Формування стебла

«РОСТОК» Плодоношення

3

Сприяє формуванню краще розвинених рослин (технічна стиглість - формування насіння або зеленної продукції з квітками).

*суміщають з підживленням карбамідом N30;   

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.   

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Бор.   

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.   

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння (прискорення їх проростання на 10-16 діб);
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб (борошниста роса, плямистість та ін.);
  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню якості (зростає вміст вітамінів, знижується вміст нітратів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • подовженню терміну зберігання зеленної продукції.

Мікродобриво

Склад мікродобрива, г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

«РОСТОК» Олійний

80

-

-

33

40

4

13,4

5,4

8

3

0,15

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.   

Підвищена скоростиглість зеленних культур надає їм особливої цінності. Рослини за короткий час формують велику масу зелені (за 20-50 днів), тому виносять з ґрунту багато поживних речовин. Коренева система цих культур мочкувата і слаборозвинена, тому велике значення має забезпечення їх макро- і  мікроелементами. За недостатньої забезпеченості їх елементами живлення неможливо отримати високі врожаї, а тому проведення позакореневих підживлень є важливим і ефективним заходом у технології вирощування зеленних культур.   

Бор (B) Покращує надходження азоту в рослини. Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.   

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.   

Мідь (Сu) Мідь відіграє важливу роль  в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.   

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.   

      В нашій державі вирощується багато видів плодових і ягідних культур (близько 40 видів), з різними строками цвітіння і плодоношення, різними характеристиками і якостями, плодами різних кольорів і смаків. В цих продуктах наявні у великій кількості цукри, органічні кислоти, мінеральні солі, вітаміни тощо. Плоди яблуні, вирощені у Лісостепу України містять 4,5-20% цукрів, груші - 7-12%, вишні - 8-14%, сливи - 9-18%, чорної смородини 5-8%, суниць 4,5-7,5%; органічних кислот: яблука - 0,3-1,5%, вишні - 1,5-2,5%, чорна смородина 2,7-3,4%. Деякі плодові мають велику кількість білків і жирів. У плодах і ягодах містяться різноманітні вітаміни - A, C, B1, B2, B6, P і PP. Наприклад, у плодах чорної смородини є до 350 мг% вітаміну C, в яблуках - 12-27 мг%, суницях - 35-95 мг%. Продукти садівництва споживають у свіжому вигляді і використовують як сировину для консервної та кондитерської промисловостей.   

   Плодові і ягідні культури поділяють на групи за ботанічними та виробничими ознаками, за типом надземної частини, за тривалістю життя тощо. У плодівництві ботанічний рід, що об'єднує групу близьких між собою видів, називають плодовою або ягідною культурою.   

   За ботанічними особливостями плодово-ягідні культури поділяють на такі групи:
1) зерняткові (яблуня, груша, айва, горобина);
2) кісточкові (вишня, черешня, слива, абрикос, персик, алича);
3) горіхоплідні ( волоський горіх, ліщина, фундук);
4) ягідні (суниці садові, малина, смородина, порічки, аґрус і ін.);
5) виноградні (виноград);
6) цитрусові (лимон, апельсин, грейпфрут, мандарин).   

   За типом надземної частини плодово-ягідні культури поділяють на:
1) дерева - наявний один стовбур, на якому розміщується крона (яблуня, груша, слива та ін.);
2) кущі - рослини мають кілька стовбурів ( смородина, дерен, калина, аґрус);
3) напівкущі - коренева система багаторічна, а надземна частина (кущ) дворічна (малина);
4) трав'янисті - рослини мають багаторічну кореневу систему з трав'янистою надземною частиною (суниці, полуниці);
5) ліани - рослини, які мають витке довге стебло ( виноград, лимонник, актинідія).

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення дерев (яблуня, груша, слива, вишня) комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення
1 Розпускання бруньок «РОСТОК» Садові дерева та кущі 2  Зміцнення бруньок, а також підвищення стійкості до низьких температур. 
«РОСТОК» Цинк 1

2

Перед  цвітіння

(рожевий бутон)

«РОСТОК» Зав'язь

1

Посилення цвітіння, збільшення кількості продуктивних квіток, посилення продуктивності фотосинтезу, забезпечення легкодоступними сполуками азоту та кальцію.

«РОСТОК» Садові дерева і кущі

3
«РОСТОК» Селітра Кальцієва 1

3

Початок утворення зав'язі

 «РОСТОК»Садові дерева і кущі

3

 

Покращення утворення зав'язі  та подальшого розвитку плоду. Збільшення розмірів плодів.

 
«РОСТОК» Селітра Магнієва 1

4

Ріст плодів

«РОСТОК» Марганець

1

Поліпшення смакових властивостей плодів та збільшення їх розміру.

«РОСТОК» Плодоношення

3

Через 10-14 днів

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

2


Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення ягідих культур (суниці, смородини, малина, порічки)

комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення
1 Відновлення вегетації «РОСТОК» Макро 1  Зміцнення кореневої системи, підвищення стійкості рослин до хвороб. Забезпечення рослин легкодоступною мінеральною поживою.
«РОСТОК» Садові дерева та кущі 2

2

Бутонізація

«РОСТОК» Макро

2

Посилення цвітіння, збільшення кількості продуктивних квіток.

«РОСТОК» Бор

1

3

Від зав'язування ягід до їх дозрівання

 «РОСТОК» Плодоношення

3

Збільшення розмірів плодів і поліпшення їх якості.

4

Через 7-10 днів

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

2

Збагачення плодів кальцієм з метою підвищення їх стійкості до хвороб та тривалого зберігання.

Норма витрати робочого розчину 500-1000 л/га.   

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).   

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Залізо, «РОСТОК» Цинк та «РОСТОК» Тіоцид   

Вміст поживних елементів у добривах«УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.   

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:
  • прискоренню росту та розвитку рослин;
  • підвищенню інтенсивності фотосинтезу на 10-40%;
  • зменшенню стресу рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток та маси плодів;
  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості плодів;
  • подовження терміну зберігання продукції.

Мікродобриво

Склад мікродобрива, г/л

N

Р2О5

К2О

2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Сo

«РОСТОК» Садові дерева та кущі

70

30

50

-

6

12

0,4

0,1

0,5

0,2

0,25

-

-

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК» Виноград

40

40

100

-

15

32

0,35

0,3

1

1

0,5

0,05

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.   

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.   

Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн­ню заліза висока вологість ґрунту.   

Сірка (S) Сірка входить до складу органічних сполук, що відіграють важливу роль в обміні речовин організму. Так, сірка входить до складу трьох амінокислот - циститу, цистеїну і метіоніну. Майже всі білки включають амінокислоти, що містять сірку, тому стає зрозуміла роль сірки в білковому обміні організму. Сірка бере участь у численних реакціях обміну (аеробна фаза дихання, синтез жирів і ін.). У складі коензиму А (СоА-SH) сірка бере участь в утворенні макроергічних зв’язків з ацильними групами кислот. Ацетілкоензім А (CH3CO~SCoA) грає роль в метаболізмі вуглеводів, жирних кислот, амінокислот.   

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.   

     Виноград – ліанна рослина родини Виноградових. Використовується в харчовій, переробній промисловості та виноробстві. Широкого поширення набули мускатні сорти, які мають тривалий період зберігання і споживаються населенням майже цілий рік. В винограді знаходиться більше 150 біологічно-активних речовин. Виноград містить вітаміни В1, В2, В6, В12, С, Р, РР, органічні кислоти та мікроелементи: кремний, натрій, залізо, фосфор, мідь та цинк.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення винограду комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Перед початком цвітіння
(5-8 листків)

«РОСТОК» Виноград

3 л/га

Посилення цвітіння, збільшення кількості продуктивних квіток.

«РОСТОК» Бор

0,5 л/га

Запобігання хворобам, викликаними дефіцитом бору.

 «РОСТОК» Цинк  0,5 л/га  Підвищення стійкості рослин до низьких температур.

2

Перед початком дозрівання ягід (кінець цвітіння та формування грон)

«РОСТОК» Виноград

3 л/га

Для поліпшення процесів плодоутворення; посилення відтоку вуглеводів з листя, збільшення розміру плодів.

«РОСТОК» Плодоношення

2 л/га

3 Дозрівання «РОСТОК» Плодоношення 5л/га  Поліпшення якісних показників плодів (вміст сухих речовин, цукрів, вітамінів).

Норма витрати робочого розчину 500-800 л/га.   

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).   

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Залізо 1-2 л/га та «РОСТОК» Цинк 1-2 л/га   

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.   

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню врожайності на 15-20%;
  • кращому розвитку кореневої системи саджанців;
  • максимальному засвоєнню рослинами поживних речовин;
  • збільшенню цукристості та зниженню кислотності;
  • покращенню смакових властивостей ягід і соку;
  • підвищенню стійкості до захворювань, засухи і холоду.
Мікродобриво

Cклад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Со

«РОСТОК» Виноград

40

40

100

15

32

0,35

0,3

1

1

0,5

0,05

-

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК» Залізо

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

«РОСТОК» Кобальт

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

100

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.   

Обробка перед висадкою: саджанці замочити на 5 хв. в 10% водному розчині мікродобрив «РОСТОК» Виноград. Приготовлений розчин можна використовувати кілька разів (термін зберігання готового робочого розчину 24 години).   

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.   

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.   

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.   

Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн­ню заліза висока вологість ґрунту.   

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.   

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.   

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.   

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.   

   Квасоля – рослина родини Бобових, яка вирощується в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. У овочевої квасолі в їжу використовують недозрілі боби і недозріле насіння. Незрілі боби містять до 6% білків, цукрів 3,4%, вітаміни А, В1, В2, С і мінеральні солі. Квасоля цінний харчовий продукт. Харчова цінність насіння квасолі (дозріле) визначається значним змістом білку (22-26%), який по своєму складу близький до білку м'яса (містить майже всі незамінні амінокислоти) і засвоюється організмом людини на 75-90%. Цінність білкового комплексу визначається високим вмістом (в % на суху речовину): лізину (7,9-8,1%), гістидину (2,6-9,1%), цистину (0,6-1,6%), тирозину (2,2%), триптофану (0,9-2,2%), фенілаланіну (3,3%), лейцину (9,7%). Завдяки специфічності фракційної структури (водорозчинна – 62-95%, солерозчинна – 2-25%, лугорозчинна – 1-13%) квасолевий білок добре засвоюється організмом людини. Вміст жиру в насінні складає до 2%, 52,0% вуглеводів, вітаміни (С, В1, В2, В6, РР, Е), мінеральні речовини (калій, фосфор, цинк, залізо, мідь). Квасоля має високу енергетичну цінність, так в 100 г зерна міститься 309 ккал (1293 кДж), що в 2 рази перевищує м’ясо яловичини та в 7 разів – м’ясо риби. У харчування також використовують зелені боби (спаржеві сорти квасолі), які містять до 15,7% білку, до 2 % цукру, багаті на суху речовину та вітамін С.

   У світовому землеробстві (площі 20 млн га), серед зернобобових культур, квасоля посідає друге місце після сої й користується великим попитом. Західний Лісостеп України – є традиційним регіоном вирощування квасолі, особливо сприятлива його південна частина, але більша частина культури вирощується в приватному секторі на незначних площах, що не задовольняє попиту в її продукції. Тому питання щодо збільшення посівних площ, вдосконалення існуючих технологій та розробку нових перспективних технологій з використанням мікроелементів (оскільки винос їх культурою і її потреба в них висока) є актуальним. Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи, квасолі необхідно, кг/га: 3,5-5,5 азоту, 1,2-1,7 фосфору, 2,5-3,5 калію, 1,7-3,0 кальцію, 0,5-1,3 магнію і інших мікроелементів. Кращими ґрунтами для квасолі є легкі за механічним складом чорноземи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,5-7,5). Квасоля дуже добре реагує на внесення добрив. Коренева система квасолі розміщується у верхньому шарі ґрунту, який забезпечений азотом завдяки життєдіяльності бульбочкових бактерій. Тому внесення азоту проводять тільки у стартових і підтримуючих дозах, а інші елементи живлення потрібно вносити додатково коренево чи у вигляді позакореневих підживлень.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення квасолі комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Бобові

3

Підвищення якості посівного матеріалу, його схожості.

2

5-6 листків
(гілкування стебла)

«РОСТОК» Бобові

2

Формуванню більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, збільшення площі листкового апарату та продуктивності фотосинтезу, збільшення кількості бульбочкових бактерій та інтенсифікації симбіотичної азотфіксації.

«РОСТОК» Макро

1

3

Бутонізація

«РОСТОК» Зав’язь

2,5

Підвищення урожайності  культури на 10-15%, зростання вмісту білка в зерні, покращення його посівних властивостей.

«РОСТОК» Молібден 0,5

4

Формування бобів

«РОСТОК» Бобові

3

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Бор, «РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Цинк

Вміст поживних елементів у добривах  «УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»® сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • зміцненню кореневої системи та посиленню фіксації азоту з атмосфери бульбочковими бактеріями;
  • активному наростанню вегетативної маси;
  • посиленню стійкості до хвороб та шкідників (бульбочковий довгоносик до 40%);
  • закладанню репродуктивних органів з більшою кількістю квіток та бобів; 
  • зростанню якості бобів (вмісту білка, вітамінів, посівної якості);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%.
Мікродобриво Склад мікродобрива, г/л
N Р2О5 К2О Na2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Co

«РОСТОК»  Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Бобові

80

-

-

-

47

33

6

8

5,4

8

2

0,3

0,004

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Цинк

-

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, які виступають захисними речовинами. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білка і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Мідь (Cu) Найбільша кількість міді засвоюється рослиною від фази кущіння до колосіння. Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Кобальт (Co) Особливо кобальт необхідний бобовим рослинам, оскільки бере участь у процесі фіксації атмосферного азоту. Кобальт входить до складу кобаломіну (вітамін В12), який синтезується бактеріями в бульбочках бобових рослин, а також до складу ферментів азотфіксуючих організмів, що беруть участь в синтезі метіоніну, ДНК і поділі клітин бактерій. Кобальт впливає також на функціонування фотосинтетичного апарату, синтез білка.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

        Овочівництво захищеного ґрунту – це дуже важливий напрям сільського господарства, що забезпечує людей свіжими овочами протягом всього року. Найбільшого поширення набуло вирощування огірків і помідорів у захищеному ґрунті, проте важливим є вирощування й баштанних, пасльонових і зеленних культур. Овочі та зелень – є цінним джерелом вітамінів, особливо в зимовий період, оскільки вони містять: огірки - велику кількість Na, Cl, клітковини та ін.; томати – вітаміни B1, B2, C, P, PP, провітамін A, цукри (2,1-8,8%), яблучну і цитринову кислоти та мінеральні речовини; баклажани - цукри 2,7-4,0%, білки 0,6-1,4%, жири 0,1-0,4%, солі Р, К, Са, Fe, каротин, вітаміни групи В, клітковина; перець - вітаміни (вітамін С, В1, В2 і Е), каротин і рутин, багато ефірних олій і грубої клітковини; гарбуз - вітаміни А та Е, елементи (К, Ca, P, Mg, Fe, Cu, Zn); кавун - цукри (переважно фруктозу), елементи (Mg, К, тощо), пектин, каротин, вітаміни B1, B2, вітамін С, насіння – Zn; диня - вітаміни, мікроелементи, вона досить калорійна.

           З метою формування високої продуктивності культур в закритому ґрунті слід проводити удобрення відповідно до їх потреб та запланованої продуктивності. Окрім макроелементів ці рослини потребують значну кількість мікроелементів.

          Незбалансоване азотне живлення та вирощування тепличних культур на субстратах, бідних на мікроелементи (молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірка) призводить до збільшення вмісту нітратів у продукції.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення кавуна та гарбуза комплексними мікродобривами у захищеному ґрунті

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Замочування насіння

«РОСТОК» Макро

3 л/т

Прискорення проростання насіння.

2

3-5 листків

«РОСТОК» Макро

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
200 мл на 10 л води

Зміцнення кореневої системи;
посилення кущення, підвищення стійкості рослин до  хвороб.

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

3

До цвітіння

«РОСТОК» Плодоношення

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
200 мл на 10 л води

Підвищення урожайності та якості продукції.

«РОСТОК» Селітра Магнієва

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

«РОСТОК» Зав’язь

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Посилення плодоутворення.

«РОСТОК» Молібден

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Зменшення вмісту нітратів у плодах шляхом їх відновлення до аміаку.

«РОСТОК» Марганець

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

Вміст поживних елементів у добривах  «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив  «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту і розвитку рослин;
  • регулюванню процесів фотосинтезу і дихання (вуглеводний і білковий обміни);
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток;
  • підвищенню урожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню якості врожаю (збільшення вмісту вітамінів, цукрів, зменшення вмісту нітратів в плодах та подовження терміну їхнього зберігання).
Мікродобриво

Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

2О

MgO

СаO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Сo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

-

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Селітра Магнієва

120

-

-

-

130

-

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

85

-

-

-

-

165

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Люпин - надзвичайно цінна культура. Білка в ньому міститься до 50%, а олії від 5% до 20%, яка по якості близька до оливкової, завдяки чому люпин використовується для харчування людей та тварин. Люпин є одною з найцінніших сидератних культур, а завдяки діяльності бульбочкових бактерій може фіксувати до 200 кг/га азоту з атмосфери за 1 рік. Люпин має добре розвинену кореневу систему, за допомогою якої здатний засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук орного і підорного шарів ґрунту, а тому він порівняно слабко реагує на внесення основних елементів живлення. На полях з високим вмістом фосфору (Р2О5 більше 10-12 мг) і калію (К2О більше 20 мг на 100 г ґрунту) вносити фосфорні та калійні добрива недоцільно, а відносно азотного живлення - люпин може повністю забезпечити потребу в азоті шляхом азотфіксації, для покращення якої необхідно застосувати мікроелементи, особливо магній, бор, молібден, марганець, кобальт. Вони позитивно впливають на розвиток кореневої системи, на зав'язування бобів і формування врожаю, прискорюють достигання насіння. Молібден і марганець найефективніші на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах. Використовують мікроелементи і для обробки насіння.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення люпину комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Бобові

3

Підвищення якості посівного матеріалу та симбіотичної азотфіксації.

2

5-6 листків
(гілкування стебла)

«РОСТОК» Бобові

2

Формування більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, посилення азотфіксації бульбочковими бактеріями, збільшення кількості бульбочкових бактерій та інтенсифікації симбіотичної азотфіксації.

«РОСТОК» Макро

1

3

Бутонізація
- початок цвітіння

«РОСТОК» Бобові

2

Підвищення урожайності  культури на 10-15%, зростання вмісту білка та олії в насінні, покращення його посівних властивостей.

«РОСТОК» Плодоношення

1

   Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

   Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

   За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Молібден.

   Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобривами «УАРОСТОК»® сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • зміцненню кореневої системи та посиленню фіксації азоту з атмосфери бульбочковими бактеріями;
  • активному наростанню вегетативної маси;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб;
  • закладанню репродуктивних органів з більшою кількістю квіток та насінин;
  • більш рівномірному розвитку та достиганню врожаю;
  • зростанню вмісту білка та олії в насінні;
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%.
Мікродобриво Склад мікродобрива, г/л
N Р2О5 К2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Сo

«РОСТОК» Бобові

80

-

-

47

33

6

8

5,4

8

2

0,3

0,004

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Бор (B) Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Кобальт (Co) Особливо кобальт необхідний бобовим рослинам, оскільки бере участь у процесі фіксації атмосферного азоту. Кобальт входить до складу кобаломіну (вітамін В12), який синтезується бактеріями в бульбочках бобових рослин, а також до складу ферментів азотфіксуючих організмів, що беруть участь в синтезі метіоніну, ДНК і поділі клітин бактерій. Кобальт впливає також на функціонування фотосинтетичного апарату, синтез білка.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

   Горох - надзвичайно цінний продукт харчування. Білка в ньому стільки, як у яловичині, а за калорійністю він переважає її удвічі, оскільки містить багато вуглеводів. Горох багатий на вітаміни А, В1, В2, В6, С, РР, К, Е, каротин, мікроелементи (солі кальцію, калію, марганцю, фосфору), полісахариди, крохмаль (близько 50%), жири (0,6-1,5%), легкозасвоюваний білок  (26-27%), незамінні амінокислоти (цистин, лізин, триптофан, тирозин, метіонін та ін.). У цьому й полягає цінність гороху не тільки як харчового, а і як дієтичного продукту.

   Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи, гороху необхідно, кг/га: 3,5-5,5 кг азоту, 1,2-1,7 кг фосфору, 2,5-3,5 кг калію, 1,7-3,0 кальцію, 0,5-1,3 кг магнію та інших мікроелементів.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення гороху комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Бобові

3

Підвищення якості посівного матеріалу та симбіотичної азотфіксації.

2

5-6 листків
(гілкування стебла)

«РОСТОК» Бобові

2

Формуванню більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, збільшення кількості бульбочкових бактерій та інтенсифікація симбіотичної азотфіксації.

«РОСТОК» Макро

1

3

Бутонізація

«РОСТОК» Зав’язь

2,5

Підвищення урожайності  культури на 10-15%, зростання вмісту білка в зерні, покращення його посівних властивостей.

«РОСТОК» Молібден

0,5

4 Формування бобів «РОСТОК» Бобові 3

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Бор та «РОСТОК» Молібден

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • зміцненню кореневої системи та посилення фіксації азоту з атмосфери бульбочковими бактеріями;
  • активному наростанню вегетативної маси;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб;
  • закладанню репродуктивних органів з більшою кількістю квіток та горошин;
  • більш рівномірному розвитку та достиганню врожаю;
  • зростанню вмісту білку та олії в насінні;
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%.
Мікродобриво Склад мікродобрива, г/л
N Р2О5 К2О Na2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Co

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Бобові

80

-

-

-

47

33

6

8

5,4

8

2

0,3

0,004

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, які виступають захисними речовинами. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білка і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Мідь (Cu) Найбільша кількість міді засвоюється рослиною від фази кущіння до колосіння. Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Кобальт (Co) Особливо кобальт необхідний бобовим рослинам, оскільки бере участь у процесі фіксації атмосферного азоту. Кобальт входить до складу кобаломіну (вітамін В12), який синтезується бактеріями в бульбочках бобових рослин, а також до складу ферментів азотфіксуючих організмів, що беруть участь в синтезі метіоніну, ДНК і поділі клітин бактерій. Кобальт впливає також на функціонування фотосинтетичного апарату, синтез білка.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

      Овочівництво захищеного ґрунту – це дуже важливий напрям сільського господарства, що забезпечує людей свіжими овочами протягом всього року. Найбільшого поширення набуло вирощування огірків і помідорів у захищеному ґрунті, проте важливим є вирощування й баштанних, пасльонових і зеленних культур. Овочі та зелень – є цінним джерелом вітамінів, особливо в зимовий період, оскільки вони містять: огірки - велику кількість Na, Cl, клітковини та ін.; томати – вітаміни B1, B2, C, P, PP, провітамін A, цукри (2,1-8,8%), яблучну і цитринову кислоти та мінеральні речовини; баклажани - цукри 2,7-4,0%, білки 0,6-1,4%, жири 0,1-0,4%, солі Р, К, Са, Fe, каротин, вітаміни групи В, клітковина; перець - вітаміни (вітамін С, В1, В2 і Е), каротин і рутин, багато ефірних олій і грубої клітковини; гарбуз - вітаміни А та Е, елементи (К, Ca, P, Mg, Fe, Cu, Zn); кавун - цукри (переважно фруктозу), елементи (Mg, К, тощо), пектин, каротин, вітаміни B1, B2, вітамін С, насіння – Zn; диня - вітаміни, мікроелементи, вона досить калорійна.

     З метою формування високої продуктивності культур в закритому ґрунті слід проводити удобрення відповідно до їх потреб та запланованої продуктивності. Окрім макроелементів ці рослини потребують значну кількість мікроелементів.

     Незбалансоване азотне живлення та вирощування тепличних культур на субстратах, бідних на мікроелементи (молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірка) призводить до збільшення вмісту нітратів у продукції.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення дині комплексними мікродобривами у захищеному ґрунті

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Замочування насіння

«РОСТОК» Макро

3 л/т

Прискорення проростання насіння.

2

3-5 листків

«РОСТОК» Макро

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
200 мл на 10 л води

Зміцнення кореневої системи;
посилення кущення, підвищення стійкості рослин до  хвороб.

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

3

До цвітіння

«РОСТОК» Плодоношення

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
200 мл на 10 л води

Підвищення урожайності та якості продукції.

«РОСТОК» Селітра Магнієва

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

«РОСТОК» Зав’язь

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Посилення плодоутворення.

«РОСТОК» Молібден

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Зменшення вмісту нітратів у плодах шляхом їх відновлення до аміаку.

«РОСТОК» Марганець

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

    Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

    Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту і розвитку рослин;
  • регулюванню процесів фотосинтезу і дихання (вуглеводний і білковий обміни);
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток;
  • підвищенню урожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню якості врожаю (збільшення вмісту вітамінів, цукрів, зменшення вмісту нітратів в плодах та подовження терміну їхнього зберігання).
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

2О

MgO

СаO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Сo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

-

0,2

-

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК»  Плодоношення

-

100

200

-

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Селітра Магнієва

120

-

-

-

130

-

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

85

-

-

-

-

165

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Бор 

-

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

      Соя - найважливіша білково-олійна культура світового землеробства.

      В даний час на досить високому рівні в багатьох країнах знаходиться виробництво продуктів з соєвих бобів, які використовуються для випуску широкого асортименту харчових продуктів. Інтерес до соєвих продуктів пов'язаний, перш за все, з унікальним хімічним складом сої. Вона не має собі рівних серед сільськогосподарських культур за вмістом білкових речовин, які за амінокислотним складом були б так само близькі до м’яса тварин і засвоювалися людиною на 90%. Залежно від місця і умов вирощування сої вміст поживних речовин може змінюватися в значних межах: наприклад, білок - від 29 до 50,3%, жир - від 13,5 до 25,4%, а сума білку і жиру - від 52 до 65%. Крім запасних білків в насінні сої в менших кількостях містяться структурні білки, що входять до складу різних структурних елементів клітини і каталітичні (ферментні) білки. Важливе значення сої полягає в тому, що її білок за амінокислотним складом наближається до високоцінних білків тваринного походження і може з успіхом замінювати його в раціонах будь-якого типу.

      В цілому за вмістом білку соя не має собі рівних і містить 34,9% рослинного білку, тоді як вміст білку в курячих яйцях становить 12%, сирі - 25, яловичині - 22, риби - 20%.

      Насіння сої, як і інших бобових культур, багаті вітамінами, особливо групи В. Причому встановлено, що в насінні сої в 3 рази більше вітаміну В1, ніж у сухому коров'ячому молоці. Вітаміну В2 в сої в 6 разів більше, ніж у пшениці, ячмені, вівсі, горосі. Також необхідно відзначити значний вміст у сої вітамінів РР і Е.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення сої комплексними мікродобривами

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Бобові

3

Підвищення якості посівного матеріалу (схожості).

2

3-5 справжніх листків
(гілкування стебла)

«РОСТОК» Бобові

2

Формування більш розвиненої кореневої системи та надземної частини рослин, збільшення площі листкового апарату та продуктивності фотосинтезу, збільшення кількості бульбочкових бактерій та інтенсифікації симбіотичної азотфіксації.

«РОСТОК» Макро

1

3

Початок бутонізації

«РОСТОК» Зав’язь

1

Підвищення урожайності  культури на 10-15%, зростання вмісту білку в зерні, покращення  посівних властивостей.

«РОСТОК» Бобові

2

«РОСТОК» Молібден 0,5

4

Формування бобів

«РОСТОК» Бобові

2

«РОСТОК» Плодоношення

2

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

За потреби рекомендується додатково вносити «РОСТОК» Бор, «РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Цинк

Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»®  та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»®  сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;
  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • зміцненню кореневої системи та посиленню фіксації азоту з атмосфери бульбочковими бактеріями;
  • активному наростанню вегетативної маси;
  • посиленню стійкості до хвороб та шкідників (бульбочковий довгоносик до 40%);
  • закладанню репродуктивних органів з більшою кількістю квіток та бобів; 
  • підвищенню якості бобів (вмісту білка, вітамінів);
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%.
Мікродобриво Склад мікродобрива, г/л
N Р2О5 К2О Na2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo Co

«РОСТОК»  Макро

60

120

60

-

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

-

«РОСТОК» Бобові

80

-

-

-

47

33

6

8

5,4

8

2

0,3

0,004

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Цинк

-

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Бор (B)  Покращує надходження азоту в рослину (приріст урожаю від внесення бору - 2-4 ц/га). Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, які виступають захисними речовинами. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білка і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Мідь (Cu) Найбільша кількість міді засвоюється рослиною від фази кущіння до колосіння. Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (поліфенолоксидази, аскорбіноксидази, лактази, дегідрогенази), які мають велике значення в окиснювальних процесах, що відбуваються в рослинах. Цей елемент підсилює інтенсивність дихання рослин.

Недостатня кількість міді в рослинах знижує активність процесів синтезу та призводить до нагромадження розчинних вуглеводів, амінокислот та інших продуктів розкладання складних органічних речовин. Мідь відіграє важливу роль і в процесах фотосинтезу: надає хлорофілу більшої стійкості. Характерною особливістю дії міді є те, що цей елемент підвищує стійкість рослин проти грибкових і бактеріальних захворювань. За нестачі цього елементу гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Нестача міді зумовлюється вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря.

Кобальт (Co) Особливо кобальт необхідний бобовим рослинам, оскільки бере участь у процесі фіксації атмосферного азоту. Кобальт входить до складу кобаломіну (вітамін В12), який синтезується бактеріями в бульбочках бобових рослин, а також до складу ферментів азотфіксуючих організмів, що беруть участь в синтезі метіоніну, ДНК і поділі клітин бактерій. Кобальт впливає також на функціонування фотосинтетичного апарату, синтез білка.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»®  дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

      Соняшник – це основна олійна культура України. На формування 1 т насіння і відповідної кількості вегетативних органів соняшник виносить з ґрунту 40-55 кг N, 15-25 кг P2O5, 100-150 кг K2O та велику кількість мікроелементів. Він є калієфільною культурою, здатною засвоювати фосфор і калій з важкорозчинних сполук ґрунту і добрив. Має добре розвинену кореневу систему, яка проникає на глибину 3-4 м, а у горизонтальному напрямку - на 0,8-1,2 м. Це дає змогу рослинам засвоювати вологу та елементи живлення з глибоких шарів ґрунту. Соняшник є культурою, вимогливою до сівозміни. Проте, дуже часто його висівають на одному полі через кожні 3-4 роки, що призводить до появи симптомів дефіциту мікроелементів і зниження продуктивності культури. Критичними фазами у потребі культури в мікроелементах є фази поява 6-8 пари листків та цвітіння. Культура дуже чутлива до нестачі бору, особливо під час посухи та на карбонатних ґрунтах.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення соняшнику комплексними мікродобривами

Фаза розвитку

Препарат

Норма внесення, л/га

Значення

1

Фаза 4-6 листків

«РОСТОК» Олійний

2

Зміцнення кореневої системи, інтенсивне наростання вегетативної маси, підвищення врожайності і вміст олії в насінні.

«РОСТОК» Макро

1

2

Фаза 8-10 листків

«РОСТОК» Олійний

2

Підвищення стійкості до хвороб, стимулюється вегетативний та генеративний розвиток рослини, покращується фотосинтетична діяльність листового апарату, поліпшується синтез білків, підвищення врожайності і вміст олії в насінні.

«РОСТОК» Плодоношення

1

«РОСТОК»
Бор

1

Підвищення урожайності шляхом збільшення зернівок у кошику та інтенсифікації біохімічних процесів синтезу.

      Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

      Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

     Вміст поживних елементів у добривах УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

      Застосування мікродобрив УАРОСТОК»® сприяє:

  • стимулюванню росту та розвитку рослин;
  • зміцненню кореневої системи;
  • активному наростанню вегетативної маси;
  • посиленню стійкості рослин до хвороб, особливо грибкових;
  • закладанню репродуктивних органів з більшою кількістю кошиків та квіток у них;
  • більш рівномірному достиганню врожаю;
  • підвищенню вмісту олії в насінні;
  • збільшенню урожайності культури на 10-20 %;
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л
N Р2О5 К2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo

«РОСТОК» Олійний

80

-

-

33

40

4

13,4

5,4

8

3

0,15

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока. Найкраще вносити у період найбільшого розвитку листкової поверхні і у фазі бутонізації. Це другий за своїм значенням мікроелемент для ріпаку.

Цинк (Zn) Під впливом цинку підвищується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин. Велике значення цинку в окисно-відновних реакціях дихання, у регулюванні синтезу АТФ, в обміні ауксинів і РНК.

Цинк позитивно впливає на жаростійкість рослин і формування зернівок в умовах суховіїв, де він сприяє нагромадженню в квітках органічних кислот, як захисних речовин. Крім того, цей елемент підвищує холодостійкість рослин.

За нестачі цинку порушується синтез білку і його вміст у рослинах зменшується. Це пояснюється тим, що за його нестачі в рослинах нагромаджуються аміди та амінокислоти, тобто розчинні азотні сполуки. Перешкоджають засвоєнню цинку високі норми фосфору і вапна, низька температура ґрунту.

Залізо (Fe) Залізо бере активну участь у процесах обміну речовин в рослинному організмі, входить до складу ферментів, активізує дихання, впливає на утворення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що перш за все беруть учать в окисно-відновних реакціях, це - пероксидаза, каталаза, цитохромоксидази, НАД-Н-ци-тохром-С редуктаза. Ключове положення цитохромів (залізовмісних білково-порфіринових сполук) в обміні речовин пов’язане з транспортом електронів від дихального субстрату до молекулярного кисню. Системи цитохромів – невід’ємна частина складного механізму фотосинтезу. На відміну від цитохромів, залізовмісний білок фередоксин, також є носієм електронів, містить залізо, неміцно пов'язане з сіркою по типу сульфіду. За допомогою фередоксину здійснюється фосфорилювання, при якому енергія світла перетворюється на хімічну енергію, що накопичується в АТФ і НАДФ. Характеризується фунгіцидними властивостями для рослин. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах відмічається хлороз. Перешкоджає засвоєн­ню заліза висока вологість ґрунту.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

      Ріпак ярий – дуже поширена олійна культура (особливо Правобережний Лісостеп). Насіння ріпаку містить 48-52 % олії, яка використовується у лакофарбовій, миловарній, харчовій (маргариновій) та інших галузях промисловості. Ріпак ярий вирощують також на зелений корм, а макуху (після пропарювання) згодовують худобі. Ріпак також використовується для виготовлення біопалива.

      На формування 1 т основної і побічної продукції ріпаку ярого потрібно, кг/га: Мg - 7-12; Mn – 0,2-0,5; В – 0,3-0,6; Мo – 0,001-0,002; Zn – 0,06-0,15; Cu – 0,01-0,04.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення ріпаку ярого комплексними мікродобривами

Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення
1 Обробка насіння «РОСТОК» Олійний 3 Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.
2 Стеблування «РОСТОК» Олійний 1 Підвищує урожайність за рахунок зростання листкової поверхні та продуктивності фотосинтезу.
«РОСТОК» Бор 1 Збільшується кількість стручків, виступає як засіб від хлорозу.
«РОСТОК» Тіоцид 1 Підвищення стійкості рослин до збудників хвороб
3 Бутонізація «РОСТОК» Олійний 3 Зменшується ураження борошнистою росою і хлорозом, підвищується урожайність і вміст олії в насінні культури за рахунок інтенсифікації запліднення.
«РОСТОК» Марганець 1

      Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

      Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

     Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»® та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

      Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння та пришвидшенню його проростання;
  • стійкості до захворювань (особливо хлорозу і борошнистої роси);
  • збільшенню кількості стручків та кількості бобів у них;
  • підвищенню врожайності культури на 10% і більше;
  • підвищенню вмісту олії в насінні.
Мікродобриво Склад мікродобрива,  г/л
N Р2О5 K2О MgO 3 Fe Mn B Zn Cu Mo

«РОСТОК» Олійний

80

-

-

33

40

4

13,4

5,4

8

3

0,15

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Бор

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»® є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в переміщенні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання рослинами амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока. Найкраще вносити у період найбільшого розвитку листкової поверхні і у фазі бутонізації. Це другий за своїм значенням мікроелемент для ріпаку.

Бор (B) В рослинах ріпаку регулює синтез вуглеводів, нуклеїнових кислот, впливає на диференціацію, ріст і поділ клітин, оскільки є складовим елементом їхніх стінок. Поліпшує переміщення в рослині продуктів фотосинтезу, збільшує морозостійкість, підвищує насіннєву продуктивність та вміст олії. Нестача бору призводить до зменшення кількості стручків і насіння в них, гальмування росту рослин, хлорозу наймолодших листків. На слабо забезпечених цим елементом ґрунтах урожайність після внесення бору зростає на 2-5 ц/га. Бор вносять, коли його менше 0,30 мг/кг сухого ґрунту. Цей елемент обов’язково треба застосовувати на кислих ґрунтах. Вносять при позакореневому підживленні навесні перед змиканням рослин у рядках та в період від фази бутонізації до фази цвітіння, коли добре розвинута листкова поверхня.

Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»® дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

       Овочівництво захищеного ґрунту – це дуже важливий напрям сільського господарства, що забезпечує людей свіжими овочами протягом всього року. Найбільшого поширення набуло вирощування огірків і помідорів у захищеному ґрунті, проте важливим є вирощування й баштанних, пасльонових і зеленних культур. Овочі та зелень – є цінним джерелом вітамінів, особливо в зимовий період, оскільки вони містять: огірки - велику кількість Na, Cl, клітковини та ін.; томати – вітаміни B1, B2, C, P, PP, провітамін A, цукри 2,1-8,8%, яблучну і цитринову кислоти та мінеральні речовини; баклажани - цукри 2,7-4,0%, білку 0,6-1,4%, жири 0,1-0,4%, солі Р, К, Са, Fe, каротин, вітаміни групи В, клітковина; перець - вітаміни  С, В1, В2 і Е, каротин і рутин, багато ефірних олій і грубої клітковини; гарбуз - вітаміни А та Е, елементи (К, Ca, P, Mg, Fe, Cu, Zn); кавун - цукри (переважно фруктозу), елементи (Mg, К, тощо), пектин, каротин, вітаміни B1, B2, вітамін С, насіння – Zn; диня - вітаміни, мікроелементи, вона досить калорійна.

       З метою формування високої продуктивності культур в закритому ґрунті слід проводити удобрення відповідно до їх потреб та запланованої урожайності. Окрім макроелементів ці рослини потребують значну кількість мікроелементів.

       Незбалансоване азотне живлення та вирощування тепличних культур на субстратах, бідних на мікроелементи (молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірка) призводить до збільшення вмісту нітратів у продукції.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення комплексними мікродобривами баклажанів та перцю солодкого у захищеному ґрунті

Фаза розвитку Препарат Норма внесення, л/га(т) Значення

1

Через 2-3 дні після висадки розсади

«РОСТОК»  Плодоношення

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
200 мл на 10 л води

Покрашення приживання рослин після пересаджування.

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Забезпечення рослин кальцієм.

2

Через 10-15 діб після пересадки

«РОСТОК»  Томат

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Прискорення росту та розвитку – цвітіння,  закладання більшої кількості квіток;
В цей період для культур є найважливіше підживлення.

«РОСТОК»  Селітра Магнієва

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

«РОСТОК» Плодоношення

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
200 мл на 10 л води

3

Бутонізація (через
10-15 діб)

«РОСТОК» Томат

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
300 мл на 10 л води

Інтенсивне закладання елементів продуктивності.

«РОСТОК» Завязь

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
100 мл на 10 л води

Покращення росту та розвитку рослин.

«РОСТОК» Молібден

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
200 мл на 10 л води

Зменшення вмісту нітратів у плодах шляхом їх відновлення до аміаку.

«РОСТОК» Марганець

а) крапельне зрошення:
60-100 мл на 1000л поливної води (0,006-0,01%)
або б) позакоренево:
200 мл на 10 л води

Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

      Вміст поживних елементів у добривах«УАРОСТОК»ТМ та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.

      Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ сприяє:

  • стимулюванню росту і розвитку рослин;
  • регулюванню процесів фотосинтезу і дихання (вуглеводний і білковий обміни);
  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;
  • збільшенню кількості продуктивних квіток;
  • збільшенню урожайності культури на 10-15%;
  • поліпшенню показників якості врожаю;
  • подовженню терміну зберігання продукції.
Мікродобриво

Склад мікродобрива,  г/л

N

Р2О5

К2О

2О

MgO

СаO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

Сo

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

-

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

-

«РОСТОК» Зав’язь

-

-

-

4

-

-

18

6

3

12,4

2,2

1,5

0,15

0,25

«РОСТОК» Томати

40

-

-

-

-

-

29

10

5

4

3

1,5

0,2

0,01

«РОСТОК» Селітра Магнієва

120

-

-

-

130

-

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Селітра Кальцієва

85

-

-

-

-

165

-

-

-

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Бор 

-

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-

-

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

-

Мікродобрива «УАРОСТОК»ТМ є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.

      Магній (Mg) Магній входить до складу основного пігменту зеленого листя - хлорофілу. Магній підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК і білок. Велика і мала субодиниці рибосом асоціюють разом лише в присутності магнію, який також необхідний для формування полісом і активації амінокислот. Тому синтез білка не йде при нестачі магнію, а тим більше за його відсутності. Магній є активатором багатьох ферментів. Важливою особливістю магнію є те, що він зв’язує фермент з субстратом по типу хелатного зв’язку (клешнеподібний зв’язок між органічною речовиною і катіоном). Так, наприклад, приєднуючись до пірофосфатнї групи, магній зв’язує АТФ з відповідними ферментами. У зв’язку з цим всі реакції, що включають перенесення фосфатної групи (більшість реакцій синтезу, а також багато реакцій енергетичного обміну), вимагають присутності магнію. Магній активує такі ферменти, як ДНК-і РНК-полімерази, аденозинтрифосфатазу, глютаматсінтетазу; ферменти, що каталізують перенесення карбоксильної групи - реакції карбоксилювання і декарбоксилювання; ферменти гліколізу і циклу Кребса, молочнокислого і спиртового бродіння. У ряді випадків вплив магнію на роботу ферментів визначається тим, що він реагує з продуктами реакції, зрушуючи рівновагу в бік їх утворення. Магній може також інактивувати ряд інгібіторів ферментативних реакцій.

      Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

     Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

     Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

      Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

      Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих  - доступність його висока.

      Бор (B) Істотно впливає на вуглеводний і білковий обміни та інші біохімічні процеси в рослинах. За його нестачі порушується перехід вуглеводів і крохмалю із листків в інші органи, внаслідок чого гальмується процес фотосинтезу, незадовільно забезпечується вуглеводами коренева система та погіршується її розвиток. Він відіграє важливу роль у розвитку репродуктивних органів. Він майже не рухається з нижньої частини рослини до точки росту, тобто не піддається повторному використанню. Цей мікроелемент підвищує посухостійкість і солестійкість рослин. Нестача бору посилюється за надмірного внесення калійних добрив і вапна. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну.

      Застосування мікродобрив «УАРОСТОК»ТМ дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.

    Ріпак озимий – дуже поширена олійна культура (особливо Правобережний Лісостеп). Насіння ріпаку містить 48-52 % олії, яка використовується у лакофарбовій, миловарній, харчовій (маргариновій) та інших галузях промисловості. Ріпак озимий вирощують також на зелений корм, а макуху (після пропарювання) згодовують худобі. Ріпак також використовується для виготовлення біопалива

      На формування 1 т основної і побічної продукції ріпаку озимому потрібно, кг/га: Мg - 7-12; Mn – 0,2-0,5; В – 0,3-0,6; Мo – 0,001-0,002; Zn – 0,06-0,15; Cu – 0,01-0,04.

      Достатнє забезпечення макро- і мікроелементами в осінній період росту сприяє оптимальному формуванню розмірів кореневої шийки (удобрення лише азотом буде сприяти її витягуванню). Підвищується концентрація клітинного соку, з міжклітинного простору тканини відтягується вода, що є важливою умовою зменшення ризику вимерзання рослин. Правильно удобрена рослина нагромаджує в кореневій шийці запасні речовини, які буде використовувати під час весняного пробудження та відновлення вегетації. В такому стані ріпак може витримувати зниження температури до -15°С у безсніжні зими, а при достатньому сніговому покриві - до -25°С, і навіть -30°С.

Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення ріпаку озимого комплексними мікродобривами

Фаза розвитку

Препарат

Норма внесення, л/га(т)

Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Олійний

3

Підвищення якості посівного матеріалу (енергія проростання і схожість) та забезпечення поживними елементами на початкових фазах росту і розвитку.

2

Розетка
(5-7 листків) - осінь

«РОСТОК» Олійний

1

Сприяє кращій перезимівлі рослин за рахунок підвищення вмісту цукрів у рослинах та формуванню більш розвиненої кореневої системи (оптимальний розмір кореневої шийки).

«РОСТОК» Макро

1

«РОСТОК» Бор

1

3

Стеблування

«РОСТОК» Олійний

1

Підвищує урожайність за рахунок зростання листкової поверхні та продуктивності фотосинтезу.

«РОСТОК» Бор

1

Збільшується кількість стручків, виступає як засіб від хлорозу.

«РОСТОК» Тіоцид 1 Підвищення стійкості рослин до збудників хвороб

4

Бутонізація

«РОСТОК» Олійний

3

Зменшується ураження борошнистою росою і хлорозом, підвищується урожайність і вміст олії в насінні культури за рахунок інтенсифікації запліднення.

«РОСТОК» Марганець

1

      Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.

      Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).

     Вміст поживних елементів у добривах «УАРОСТОК»® та дози їх внесення розрахов